Генпрокуратура відреагувала на флешмоб ЗМІ стосовно прослуховування телефонів журналістів
У Генеральній прокуратурі не вбачають підстав надавати будь-які відомості у відповідь на інформаційні запити щодо рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) за скаргою журналістки “Радіо Свобода” Наталки Седлецької. Суд у Страсбурзі на місяць заборонив слідчим ГПУ використовувати будь-які дані від оператора з її телефона.
Про це йдеться у відповіді відомства на запит Центру інформації про права людини.
“Відповідно до вимог частини 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України, відомості досудового розслідування у конкретних кримінальних провадженнях відносяться до таємниці слідства і можуть бути розголошені лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим”, – повідомили в Генпрокуратурі.
У відомстві додали, що, відповідно до вимог статті 222 КПК, “підстав для надання будь-яких відомостей, пов’язаних зі здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні, не вбачається”.
У ГПУ вказали, що відповідь на запит “є інформацією з обмеженим доступом і надати її в порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації” немає можливості”.
Нагадаємо, раніше медіа надіслали інформаційні запити до ГПУ і запустили у Facebook флешмоб із закликом #Луценко_дай_відповідь.
У грудні 2017 року Наталію Седлецьку викликали на допит до Генеральної прокуратури у справі проти керівника НАБУ. На допиті вона послалася на пряму норму Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою журналістів не можуть допитувати як свідків про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.
Слідство вважає, що розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулась у Києві в травні 2017 року. Сам керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.
Суддя Печерського райсуду Києва В’ячеслав Підпалий 27 серпня дозволив Генпрокуратурі отримати доступ до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефона протягом цих 17 місяців.
Клопотання до суду подав слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Руслан Іжук.
Цей крок Генпрокуратури викликав широку критику українських та міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як такий, що суперечить принципам свободи слова і може бути розцінений як тиск на журналістів-розслідувачів.
“Радіо Свобода” висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької протягом 17 місяців.
У редакції зазначили: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.
У ГПУ відкинули звинувачення “Радіо свобода” у втручанні в професійну діяльність та особисте життя журналістки і запевнили, що вона виступає як можливий свідок.
18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки.
Ці заходи діють до 18 жовтня – доки “Радіо Свобода”, де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань “Схеми”, готуватиме повну скаргу до ЄСПЛ.
Також 18 вересня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Седлецької та обмежив обсяг даних, які може отримати слідчий із її телефону.