Індекс гендерної рівності за стандартами ЄС: як забезпечені права жінок у ключових сферах в Україні

В Україні презентували Індекс гендерної рівності за європейськими стандартами. Такий інструмент може сприяти реформам та інтеграції України в ЄС.

ZMINA розповідає про ключові результати оцінювання гендерної рівності в Україні.

Фото: Український Жіночий Фонд

Розроблення українського Індексу гендерної рівності (ІГР) за стандартами ЄС тривало півтора року. Фінальні результати презентували 4 березня 2025 року.

Україна стала першою державою, що розробила Індекс гендерної рівності в умовах війни. Віцепремʼєрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина вважає, що це є кроком до системного планування реформ у сфері забезпечення рівності жінок та чоловіків, а також інклюзивного погляду на відбудову країни.

В Індексі гендерної рівності проаналізовано шість ключових сфер: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я. Індекс вимірює гендерні розриви за 100-бальною шкалою, де 100 означає повну гендерну рівність.

Україна за загальним балом – на 20-му місці серед рейтингу 27 країн ЄС і випереджає Хорватію, Кіпр, Естонію, Словаччину, Грецію, Чехію, Угорщину та Румунію. У європейському звіті з ІГР за 2024 рік Україна з 61,4 бала залишається так само на 20-му місці в рейтингу 28 країн.

Інфографіка: Український Жіночий Фонд

В Україні найближчі до середньоєвропейських показники – у сферах “Здоров’я”, “Гроші”. За показником “Час” гендерна рівність в Україні забезпечується на вищому рівні, ніж у середньому в країнах ЄС. Водночас найбільший дисбаланс – за показником “Вплив”. Це відбиває нерівність залученості жінок і чоловіків.

За жодним із шести показників Україна не посіла останнього місця в рейтингу, а завдяки активній залученості жінок і чоловіків до благодійної та волонтерської діяльності Україна отримала найвищі в ЄС бали за показником “Час”.

Інфографіка: Український Жіночий Фонд

Згідно з індексом, активність на ринку праці в Україні є нижчою для жінок. У 2021 році рівень зайнятості становив 42,9% для жінок та 56,9% для чоловіків. Середні для країн ЄС значення – 42,5% для жінок та 57,4% для чоловіків.

Оцінка за показником “Робота” в Україні на 8,2 бала нижче за середньоєвропейський рівень (73,8 бала). Країною, найближчою до України, є Італія (65 балів), яка посідає останнє місце в рейтингу країн ЄС за цим показником.

Більш низькі оцінки за показником “Робота” в Україні свідчать про те, що жінки стикаються з більшими бар’єрами при виході на ринок праці та підтриманні безперервної трудової діяльності.

Тривалість трудової діяльності у жінок також є нижчою і становить в середньому 29 років, тоді як у чоловіків – 31,5 року. Ґендерний розрив обумовлений низкою факторів, таких як неохопленість чоловіків, порівняно з жінками, відпустками для догляду за дітьми, догляду за особами, які потребують такого догляду, обмежена доступність закладів з догляду за дітьми та дискримінація жінок на ринку праці. Середні ж для країн-членів ЄС значення – 33,6 років для жінок та 38,1 років для чоловіків.

Оцінка за показником “Гроші” становить 76,6 бала, тоді як середньоєвропейський рівень – 82,6 бала. Найближчі до України за оцінками Іспанія (78,3 бала) та Словаччина (74,2 бала). У цьому показнику Україна випереджає 10 європейських країн: Словаччину, Угорщину, Хорватію, Португалію, Естонію, Грецію, Литву, Румунію, Латвію та Болгарію.

Значення індексу за показником “Знання” для України становить 55 балів, що на 8,6 бала менше, ніж загалом серед країн ЄС. Країнами з найближчими оцінками є Німеччина (56,1 бала) та Румунія (54,4 бала). Водночас Україна випереджає три європейські країни: Румунію, Угорщину та Латвію.

Оцінка за показником “Час” в Україні становить 78,1 бала, що вище за середньоєвропейський рівень (68,5 бала). Країною з найближчою до України оцінкою є Нідерланди (76,9 бала). У цьому домені Україна випереджає всі країни ЄС.

Інфографіка: facebook.com / UA.EU.NATO

У домені “Вплив” гендерний розрив вимірюється через залученість жінок і чоловіків до керівних посад у державних політичних, економічних та соціальних структурах. Зокрема, представництво жінок і чоловіків на рівні міністрів в Україні досить незбалансоване – 18,8%, жінок і 81,2% чоловіків. Тоді як середні значення в ЄС – 33,4% для жінок та 66,6% для чоловіків. Гірші показники лише в Румунії (9,7% жінок), на Мальті (12,3%), у Греції (14%) та в Угорщині (15,4%). У лідерах за збалансованістю представництва жінок і чоловіків – Франція (50% жінок), Австрія (49,3%) та Швеція (51,4%). Найбільше жінок очолюють міністерства у Фінляндії (54,6%).

Інфографіка: facebook.com / UA.EU.NATO

У звіті зазначається, що вказана ситуація щодо рівнів гендерних розривів у домені “Вплив” пов’язана такими факторами:

• дискримінаційне ставлення до жінок у питаннях призначення на керівні посади та кар’єрного зростання;
• недостатнє представництво жінок у керівних органах партій як на центральному рівні, так і на рівні осередків, низьке залучення жінок до ухвалення рішень у партіях, зокрема до формування виборчих списків;
• відсутність системного підходу всередині партій щодо рекрутингу жінок, висування та підтримки жінок на виборах, усунення диспропорцій у доступі до ухвалення рішень всередині партій, доступу до ресурсів;
• формальне ставлення партій до висування кандидаток (сприятливіші для обрання позиції у виборчих списках дістаються чоловікам);
• нерівний доступ жінок до фінансових ресурсів, необхідних як для сплати грошової застави та фінансування передвиборчої кампанії, так і для започаткування і розширення бізнесу;
• виборче насильство, сексизм та кібербулінг щодо кандидаток, політикинь та жінок на керівних посадах, нерівне та інколи упереджене висвітлення діяльності жінок у медіа.

Оцінка України за показником “Здоров’я” становить 82,8 бала, тоді як середньоєвропейський рівень – 88,5 бала. Країною з найближчою до України оцінкою за цим доменом є Литва (82,9 бала). У цьому показнику Україна випереджає три європейські країни: Латвію, Болгарію та Румунію.

Індикатори Індексу гендерної рівності можуть допомогти в реалізації державних політик щодо гендерної рівності, зокрема:

• Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року;
• Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року;
• Національного плану дій на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”.

Також ці індикатори можуть бути корисними під час планування та оцінювання процесу відновлення України після війни з урахуванням гендерного підходу, зокрема в роботі Платформи забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні.

Раніше ZMINA писала, що в Україні вперше презентували Індекс гендерної рівності за методологією ЄС. Передбачається, що в майбутньому державні органи використовуватимуть європейську методологію збору та аналізу даних. Це дозволить ефективніше оцінювати прогрес у сфері рівності та формувати політику на основі цих даних.

Також про те, що в Україні жінки не досить представлені у вищих сферах управління, нещодавно розповіла урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко. Зокрема, серед держслужбовців категорії А лише приблизно 30% жінок.