Громадські роботи та штрафи: як в Україні каратимуть за булінг

Відтепер в Україні за цькування в школах кривдникам чи їхнім батькам доведеться платити штрафи в розмірі від 800 до 3400 гривень або працювати на громадських роботах, а доказами на судах у справах про булінг вважатимуться листування в соціальних мережах. 

Про те, які покарання чекають кривдників, розповів керівник Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін’юсту Владислав Власюк, пише “УП.Життя”.

За доповнення статті 173 КУпАП поняттям “булінг” 18 грудня проголосували 226 народних депутатів. Цькування неповнолітнього відтепер каратиметься штрафом від 50 (850 грн) до 100 (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, каратиметься штрафом від 1700 грн до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

За булінг, скоєний малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідатимуть батьки кривдника, які сплачуватимуть штраф у розмірі від 850 до 1700 грн.

Також новий документ передбачає стягнення штрафу з особи, яка не повідомила правоохоронців про булінг, у розмірі 850–1700 грн. Проте адміністративну відповідальність учителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.

За словами Власюка, після повідомлення про вчинення булінгу правоохоронцям, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про скоєння адміністративного правопорушення. Далі справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вигляд і розмір покарання. Строк розгляду такої справи  – 15 днів з для отримання судом протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

Відтепер доказами у справах про факти цькування можуть бути пояснення кривдника, потерпілого та свідків, висновок експерта (якщо внаслідок вчинення правопорушення було завдано фізичної чи психологічної шкоди), речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого, письмові документи, матеріали листування, зокрема в соціальних мережах, відеоматеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

Водночас Власюк нагадав, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу без рішення суду неможливе.

В Україні питання цькування в школі досі залишається дуже актуальним. Згідно з дослідженнями, 24% українських дітей хоча б раз стикались із цькуванням у навчальних закладах. З них менше половини розповідало про цей досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до  непоправних наслідків. Центр інформації про права людини публікував спеціальну інструкцію на основі матеріалів ЮНІСЕФ про те, як побороти булінг, для дітей, батьків та вчителів.