Рада ухвалила закон про забезпечення прав людей з інвалідністю на працю: що він передбачає

Верховна Рада України 15 січня ухвалила євроінтеграційний закон щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (5344-д). 

Про це йдеться в картці законопроєкту на сайті ВР.

Фото: ілюстраційне edf-feph.org

Як повідомляє пресслужба парламенту, закон імплементує пункти “g” та “і” статті 27 “Праця та зайнятість” Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Зокрема, документ передбачає такі норми:

• органи держвлади та місцевого самоврядування будуть внесені до переліку робочих місць, які пропонуються людям з інвалідністю;
• передбачається впровадження державних стандартів обладнання (облаштування) робочого місця та забезпечення розумним пристосуванням робочих місць на підприємствах та організаціях;
• запроваджується внесок замість адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування людей з інвалідністю.

Як зазначили в громадській спілці “Ліга сильних”, на сьогодні в Україні лише 16–18% осіб з інвалідністю мають роботу. Це вдвічі менше, ніж у країнах ЄС, де рівень зайнятості досягає 35–50%.

В організації пояснюють, які позитивні норми запроваджує законопроєкт № 5344-д.

• Підтримка роботодавців у працевлаштуванні осіб з інвалідністю. Зокрема, можливість отримати фінансову допомогу без вимоги реєстрації людини з інвалідністю як безробітної та зниження бюрократичних бар’єрів для роботодавців, які працевлаштовують людей з інвалідністю самостійно.
• Служба зайнятості, Пенсійний фонд та Фонд соціального захисту обмінюватимуться даними, щоб визначити людей з інвалідністю, які потребують роботи, та допомагати їм працевлаштуватися.
• Запровадження інституту асистентів під час працевлаштування. Асистенти забезпечуватимуть підтримку людей з інвалідністю на робочому місці, допомагаючи адаптуватися до нових умов праці.
• Посилення гарантій для найуразливіших категорій людей з інвалідністю. Працевлаштування осіб з інвалідністю I групи або II групи з порушенням зору чи психічними порушеннями зараховуватиметься як виконання двох робочих місць за нормативом.
• Створення державних і місцевих програм, спрямованих на навчання, адаптацію та працевлаштування людей з інвалідністю, які реалізовуватимуться на місцевому рівні.
• Реформа квотування робочих місць. Податкові пільги отримуватимуть усі роботодавці, які працевлаштовуватимуть 50% і більше людей з інвалідністю, незалежно від форми власності підприємства.

Утім, у законопроєкті не врегульовано питання компенсації за розумне пристосування для людей з інвалідністю, які є самозайнятими особами, звертають увагу в громадській спілці. Але закон дозволить запустити механізм змін і зробити перші кроки, щоб ринок праці став відкритим та дружнім до людей з інвалідністю.

“Як показує досвід європейських країн, навіть за запровадженої законодавчої базі ситуація з працевлаштуванням людей з інвалідністю часто бажає кращого через фінансові обмеження, недостатню підтримку з боку державних органів і суспільні стереотипи. Усе це поступово треба буде змінювати і в нас”, – наголосили в “Лізі сильних”.

Водночас напередодні голосування Національна Асамблея людей з інвалідністю України висловила свою стурбованість щодо змісту законопроєкту № 5344-д. На сайті організації опублікували лист-звернення до народних депутатів.

“Попри декларації авторів законопроєкту щодо покращення можливостей працевлаштування осіб з інвалідністю, цей документ не відповідає реальним потребам та Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Важливо зазначити, що процес його розгляду був непрозорим, а поправки від громадських організацій переважно були проігноровані”, – йдеться в повідомленні НАІУ.

Зокрема, у НАІУ попередили, що ухвалення цього документа призведе до серйозного порушення прав осіб з інвалідністю, серед яких:

• скасування фінансування освітніх, соціальних та трудових реабілітаційних програм;
• припинення підтримки підприємств, що забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю;
• ліквідація податкових пільг для таких підприємств;
• скасування норм щодо друку літератури шрифтом Брайля для незрячих громадян України та механізму фінансування виробництва такої літератури;
• декларативність обов’язковості соціальних послуг, які не оплачуються на практиці.

Рівень працевлаштування людей з інвалідністю в Україні є вкрай низьким: офіційно лише близько 17% з них знайшли роботу у 2021 році, а за весь 2023 рік їх побільшало лише на 0,1%.

Однією з причин такої низької працевлаштованості є поширення стереотипів, спричинене браком знань, та низька доступність просторів. Погана обізнаність про потреби людей з інвалідністю призводить до високого рівня недовіри між ними та роботодавцями, як свідчать дослідження.