Сексуальні домагання на біофаці універу: комісія рекомендує ректору покарати викладача за “неетичну поведінку”
Комісія при ректораті Національного університету ім. Шевченка, скликана після звинувачень у сексуальних домаганнях викладача Навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини” (біологічний факультет) Петра Романенка, рекомендувала ректору притягти викладача до дисциплінарної відповідальності за неетичну поведінку.
Про це Центру інформації про права людини повідомив заступник директора ННЦ з науково-педагогічної роботи Тарас Компанець.
Він розповів, що у зв’язку із заявами про сексуальні домагання було створено дві комісії. Перша, створена безпосередньо в ННЦ, працювала над тим, щоб встановити достовірність фактів, які оприлюднила студентка Клементина Квіндт у публікації в інтернеті. Цю комісію очолив сам Тарас Компанець.
Друга комісія, очолена проректором Володимиром Бугровим, була створена у відповідь на заяву на ім’я ректора університету з вимогою звільнити Петра Романенка за сексуальні домагання, яку підписали 40 студентів.
Комісія в ННЦ, за словами Компанця, запропонувала викладачу в разі визнання фактів домагань вибачитися і визнати свою провину, а в разі невизнання довести свою невинуватість правовими засобами.
Заступник директора ННЦ стверджує, що факт сексуальних домагань не може достовірно встановити жодна комісія і над цим мають працювати правоохоронні органи. Тож і звільнити викладача, за його словами, за домагання можна тільки після рішення суду.
Тим часом стаття 41 Кодексу законів про працю передбачає такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, у разі “вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи”. А рішення про вид стягнення може приймати ректор.
Утім, за словами Компанця, неетичні висловлювання і аморальна поведінка – це різні речі, а аморальну поведінку ще потрібно довести, і це має зробити суд.
Представник ННЦ водночас назвав Клементину Квіндт, яка наполягає на звільненні викладача за домагання, емоційною маніпуляторкою.
“Коли її слухаєш, то складається враження, що все дійсно дуже погано. Коли ж проаналізувати те, що вона говорила і які вона наводила підтвердження, то залишаються лише емоції”, – каже Компанець.
Йому видається підозрілим, що студентка 2-го курсу неюридичної спеціальності “так гарно розбирається в правовій системі, використовує правильну юридичну термінологію та поняття”.
Водночас Тарас не може сказати, навіщо Клементина Квіндт застосовувала такі “маніпуляції” та яку користь вона мала б з цього отримати.
Але він припустив від себе особисто, що “це все гарна маніпуляція, приурочена до того славнозвісного закону”.
(Очевидно, йдеться про закон “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами”, зокрема його положення про те, що секс без явної згоди партнера може прирівнюватися до зґвалтування, які набрали чинності з 11 січня 2018 року – ред.)
“А ви не думаєте, що вона просто могла почитати закони?” – запитав кореспондент Центру інформації про права людини.
“Оскільки вона не має юридичної освіти, то особисто я думаю, що у неї є якийсь радник… Наголошу, що це не позиція інституту, а моя особиста”, – відповів представник біологічного факультету.
Водночас сама Клементина Квіндт повідомила в коментарі Центру інформації про права людини, що комісія на чолі з проректором рекомендувала до остаточного рішення ректора усунути Романенка від викладацької роботи.
За словами студентки, зараз Романенко перебуває на лікарняному і в цей момент його ніяк не можна звільнити.
Сама ж Клементина з 1 лютого взяла у виші академічну відпустку. 3 лютого вона подала заяву про сексуальні домагання до Національної поліції і зараз очікує допиту у своїй справі за присутності психолога.
Клементина отримала адвокатку від системи безоплатної правової допомоги. Вона вчергове наголосила, що займається всім цим не заради піару чи маніпуляцій, а заради встановлення справедливості.
“Я свідома того, що існує кримінальна відповідальність за неправдиві свідчення. І я відповідаю за свої слова, готова свідчити. Адже закон має бути один для всіх”, – каже дівчина.
Вона додає, що потреба та бажання читати закони і захищати свої права виникла в неї, зокрема, після переїзду з окупованого Криму у 2015 році.
“Якщо ми не будемо захищати своїх подруг, то ніхто не захистить і нас. Мовчатимеш, і прийдуть за тобою. Я внутрішньо переміщена особа і знаю, як це працює з правами і всім іншим. Тому я і говорю про насильство, бо поїхала від насильства та окупації не для того, щоб воно траплялося в моєму університеті зі мною”, – наголошує Клементина.
Вона також розповіла, що через свої намагання захистити дівчат від сексуальних домагань почала отримувати образи та навіть погрози в мережі. Дівчину ображають і в коментарях у відкритому доступі, і в особистих повідомленнях.
Зокрема, у непублічному листі людина з академічних кіл звинуватила її в намаганні “роздмухати скандал напередодні виборів у найкращому вузі країни” на замовлення ФСБ.
Були й просто нецензурні висловлювання та погрози, що принижували її гідність.
Нагадаємо, що студенти Навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини” Київського національного університету імені Шевченка звинуватили в сексуальних домаганнях викладача ботаніки. 24 січня студенти знову звернулись із колективною заявою безпосередньо до директорки ННЦ Людмили Остапченко.
Згідно із заявою, яку підписали 40 студентів, викладач неодноразово залицявся до студенток, торкався їх без дозволу та відкрито заявляв про свій сексуальний інтерес. Більшість інцидентів відбувалися під час літньої практики в Каневі.
На кафедрі створили комісію, яка мала розглянути викладені в заяві факти і свідчення та зробити висновок.
