Human Rights Watch просить ЄС пріоритезувати реформу законодавства про колабораціонізм в Україні в євроінтеграції

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликала українську владу в тісній співпраці з громадянським суспільством переглянути положення законодавства про колабораційну діяльність, щоб забезпечити їхню відповідність нормам міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Правозахисники також просять Європейський Союз внести це питання до переліку пріоритетних напрямів правових реформ у процесі вступу України до ЄС.

Про це йдеться в дослідженні “Все, що вона робила, це допомагала людям”. Недосконалість окремих положень українського законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність”.

Human Rights Watch зазначає, що окремі положення українського законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність дозволяють та уможливлюють переслідування українців за законну цивільну діяльність в умовах російської окупації.

Міжнародні правозахисники вказують, що деяких громадян України, зокрема волонтерів, працівників комунальних служб, медиків та вчителів було притягнуто до відповідальності за дії, які не мали кримінальної складової та не завдали шкоди суспільству.

Human Rights Watch зазначає, що українська влада має право ухвалювати та впроваджувати закони для покарання тих, хто становить загрозу національній безпеці в умовах окупації. Такі заходи можуть також запобігти виникненню в суспільстві відчуття безкарності.

Проте деякі положення є надто розпливчатими та загальними й встановлюють кримінальну відповідальність за обіймання широкого кола посад у публічному секторі та за інші види діяльності, що мають важливе значення для повсякденного життя мирних громадян.

Під дію цих норм підпадають не лише ті, хто безпосередньо завдає шкоди безпеці України, але й цивільні особи, які просто намагаються вижити або виконують звичайну роботу в окупації, необхідну для своїх співгромадян. Призначені покарання також надзвичайно суворі. 

У правозахисній організації дійшли висновку, що, попри те що ці положення народні депутати ухвалили для запобігання співпраці з окупантами, їхній практичний вплив є значно серйознішим.

Деякі положення не розрізняють колабораціонізм для підриву державної безпеки та ситуації, коли громадяни України обіймають посади на публічній службі за окупаційної влади з метою забезпечити нормальне життя цивільних або ведення інших видів діяльності на благо мешканців громади.

“Через розв’язану Росією жорстоку війну життя мільйонів українців зруйновані. Вони змушені щодня жити в атмосфері жаху через російську окупацію та загрозу примусового виселення і відчайдушно боротися за виживання, – заявив Г’ю Вільямсон, директор відділу Європи та Центральної Азії, Human Rights Watch. – Саме тому занепокоєння викликає той факт, що багато українців також ризикують зазнати обвинувачень і з боку власного уряду за те, що просто намагалися вижити в окупації”.

Читайте також: Пенсіонерці з Лиману, яка координувала голів вуличних комітетів під час окупації, призначили умовний термін

Human Rights Watch поспілкувалася з українськими правниками, зокрема з чинними суддями, адвокатами, експертами з правових питань, з правозахисниками, представниками громадянського суспільства та міжнародних організацій, цивільними особами, які мають особистий досвід життя в окупації. Крім того, Human Rights Watch проаналізувала чинне законодавство та законопроєкти, а також судові рішення.

В одному із зафіксованих випадків до п’яти років позбавлення волі засудили лідерку громади, яка допомагала розподіляти гуманітарну допомогу в умовах окупації. В іншому разі вчительку позбавили волі на півтора року за те, що вона протягом одного місяця обіймала посаду директорки школи. До 10 років позбавлення волі заочно засудили лікарку ветеринарної медицини за перебування на адміністративній посаді в місцевій ветеринарній службі.

Читайте також: Вчителі в окупації: кого карати за колабораціонізм і які є проблеми в законодавстві – Сергій Горбачов

Як зазначає Human Rights Watch, деякі положення законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність та методи їхнього застосування не враховують достатньою мірою примусу і тиску, з якими стикаються цивільні особи в умовах окупації.

Міжнародна правозахисна організація констатує, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року призвело до руйнівних наслідків для мирного населення та спричинило величезні страждання.

Російські збройні сили скоїли в Україні та на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) безліч воєнних злочинів та злочинів проти людяності, зокрема тортури, насильницькі зникнення, вбивства цивільних.

У Human Rights Watch зазначають, що на ТОТ України російські військові створили атмосферу всепроникного страху, серйозно порушуючи фундаментальні права та застосовуючи репресії проти всіх, хто не підтримує російського вторгнення.

За кілька тижнів після повномасштабного вторгнення Росії українська влада ухвалила закони для покарання тих, хто співпрацював з окупантами. На підставі цих статей було відкрито понад 8 400 кримінальних проваджень, українська влада притягнула до відповідальності сотні українських цивільних осіб, засудивши деяких до ув’язнення за звинуваченнями в колабораціонізмі.

Human Rights Watch зафіксувала випадки, коли місцеві можновладці після повернення на звільнені території іноді переслідували місцевих жителів навіть після того, як ті пройшли обов’язкову перевірку на благонадійність (“фільтрацію”) і з них були зняті всі підозри в порушенні норм законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність.

Читайте також: Робота українців на окупованих територіях: що каже про це міжнародне гуманітарне право – Ноель Калгун

Посадовці публічно давали зрозуміти таким громадянам, що вони більше не зможуть влаштуватися на роботу, оскільки не виїхали та продовжували працювати під час окупації, вказують укладачі доповіді.

Human Rights Watch нагадує, що міжнародне право прав людини вимагає, щоб нормативно-правові акти, зокрема кримінальне законодавство, відповідали критерію “законності”. Тобто щоб вони не містили надто загальних або розпливчастих формулювань.

Крім того, правозахисна організація нагадала, що, згідно зі своїми міжнародно-правовими зобов’язаннями, Україна також має забезпечити належну правову процедуру та право на справедливий суд з огляду на наявність застосування тиску або примусу щодо обвинуваченого, рівноправне застосування закону та співмірне покарання. Після дослідження в Human Rights Watch виявили, що деякі положення українського законодавства у сфері відповідальності за колабораційну діяльність не відповідають цим критеріям.

Майже 100% ухвалених обвинувальних вироків у справах про колаборацію разом з поширеною практикою укладання угод про визнання винуватості, незначною кількістю апеляцій та нестачею адвокатів, готових брати участь у справах про колабораціонізм, викликають у Human Rights Watch занепокоєння щодо того, чи можуть звинувачені в колаборації розраховувати на справедливий суд.

Також у міжнародній правозахисній організації констатували, що заочний судовий розгляд у багатьох справах про колабораційну діяльність не відповідає нормам про забезпечення належних процесуальних гарантій, дотримання яких є необхідною умовою для визнання таких судових рішень справедливими та легітимними відповідно до міжнародного права.

Крім того, українські експерти з правових питань та інші опитані особи назвали законодавство в частині про колабораційну діяльність несправедливим. Дехто вважає, що воно фактично спонукає українців виїхати з окупації, а тих, хто залишився, змушує радше боятися, ніж вітати повернення української влади. На думку експертів, це може ускладнити відновлення територіальної цілісності України та процес реінтеграції звільненого населення.

У травні 2024 року Офіс генерального прокурора України спрямував керівникам обласних прокуратур листа-орієнтування. Цим листом відомство зобов’язало їх дотримуватися норм міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права під час організації досудового розслідування та процесуального керівництва в кримінальних провадженнях за фактами колабораційної діяльності.

Лист укотре підтвердив превалювання міжнародного права прав людини та гуманітарного права над національним.

Також у ньому визнається, що норми українського законодавства щодо відповідальності за вчинення колабораційної діяльності не містять чіткого розмежування між злочинною колаборацією та “необхідною взаємодією” з окупаційною владою.

Human Rights Watch назвала цей лист важливим і позитивним кроком та висловила позицію, що після нього мають бути вчинені конкретні дії для усунення проблемних моментів у законодавстві.

Прокурори та суди під час розгляду кожної справи повинні ретельно вивчати та враховувати конкретні обставини, зокрема факти залякування, тиску чи погроз насильством.

Human Rights Watch зазначає, що провадження в справах про колабораційну діяльність має здійснюватися чітко відповідно до міжнародного права прав людини та гуманітарного права з дотриманням балансу між нагальними вимогами безпеки України, гуманітарними потребами мирного населення та інтересами України у відновленні та реінтеграції окупованих РФ територій у довготривалій перспективі.