Понад два десятки нардепів прогуляли більш як половину засідань за час роботи чинного скликання
За шість понаднормових років, що працює чинний склад Верховної Ради, щонайменше 23 народні депутати прогуляли понад половину усіх засідань.
Про це йдеться у дослідженні Руху “Чесно”.
Очолює рейтинг прогульників обранець від проросійської забороненої ОПЗЖ Вадим Рабінович, який до втрати мандата пропустив 90% голосувань.
На другому місці його однопартієць, а нині член групи “Відновлення України” Вадим Столар, на третьому — нардепка від “Батьківщини” Анжеліка Лабунська, яка водночас дистанційно доєднується до роботи в комітеті.
У першій десятці прогульників також колишній член “Слуги народу” Олександр Дубінський, який нині перебуває в СІЗО, але й до цього пропускав чимало засідань, позафракційний нардеп Олесь Довгий, а також лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко.
Понад половину засідань також пропустили лідерка “Голосу” Кіра Рудик і голова партії “За майбутнє” Ігор Палиця. Ще один член цієї фракції Степан Івахів пропустив 60% засідань за п’ять років. У інтерв’ю виданню Bihus.info він пояснював, що не ходить, бо йому це “не до душі й не до серця”.
Дослідники кажуть, що прогульники є в усіх фракціях, депутатських групах та серед позафракційних, а з початком великої війни нардепи стали прогулювати засідання частіше.
Активісти нагадують, що неучасть депутата у роботі парламенту без поважних причин свідчить про невиконання ним своїх обов’язків. Утім, позбавити депутата мандата за прогули неможливо. Для боротьби з прогульництвом у 2019 році була запроваджена система “штрафування”: прогульника можуть позбавити депутатських виплат, якщо він протягом місяця без поважних причин не брав участі у понад 30% голосувань на пленарних засіданнях або більш як у 50% засідань свого комітету.
Йдеться не про зарплату чи компенсації за житло, чи проїзд, а саме про відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень. Утім, у травні 2022 року нардепи зупинили дію цієї норми на час воєнного стану.
Нагадаємо, що корисність чинного скликання парламенту вища за минуле, а антиреформаторів до 10-ї сесії поменшало, як показує дослідження.
Водночас аналітики знайшли “тіньовий вплив” судів на перебіг реформ в Україні, що стається, зокрема, через велику кількість недоліків на етапі створення законів.