Disney виплатить понад 43 мільйони доларів у справі про нерівність в оплаті праці за гендерною ознакою
Компанія Disney погодилася виплатити 43,25 мільйона доларів, щоб урегулювати колективний позов, у якому її звинуватили в систематичній недоплаті жінкам у порівнянні з чоловіками з аналогічним досвідом.
Про це повідомляє видання Variety.
Адвокати позивачок подали клопотання, щоб отримати судове затвердження мирової угоди, яка охопить широкий спектр штатних працівниць Disney у Каліфорнії. Якщо суд задовольнить клопотання, тисячі жінок, які працювали в Disney з 1 квітня 2015 року, отримають компенсаційні виплати за нерівність в оплаті праці.
Позов подали 2019 року. У ньому стверджувалося, що політика компанії, зокрема визначення зарплати нових працівників на основі їхньої попередньої оплати, призводила до дискримінації жінок. Дослідження, замовлене позивачками, показало, що в одній категорії працівниць жінкам платили на 2% менше, ніж їхнім колегам-чоловікам, а в іншій – на 0,58% менше.
Disney продовжує ставити під сумнів достовірність цього дослідження, але погодилася використовувати його як основу для розподілу коштів у межах урегулювання. За умовами угоди, адвокати позивачок можуть клопотати про затвердження виплати до третини суми врегулювання (близько 14,4 мільйона доларів) на покриття юридичних витрат, а також додатково 1,8 мільйона доларів на інші судові витрати.
У позові були свідчення дев’яти жінок, які представляли інтереси працівниць Disney. Серед них була фінансова аналітикиня Ларонда Расмуссен. У 2017 році вона виявила, що шість чоловіків на аналогічній посаді отримували значно більше, ніж вона. Після її скарги зарплата Расмуссен зросла на 25 тисяч доларів, але навіть після цього вона залишалася нижчою за середній рівень оплати її колег-чоловіків.
“Я високо ціную сміливість пані Расмуссен та інших жінок, які подали цей позов про дискримінацію проти Disney – однієї з найбільших розважальних компаній у світі”, – заявила адвокатка позивачок Лорі Андрус, співзасновниця юридичної фірми Andrus Anderson. Вона зазначила, що позивачки ризикували своєю кар’єрою, щоб звернути увагу на нерівність в оплаті праці в компанії.
У грудні 2023 року суддя Еліху Берл надав статус колективного позову для 9 тисяч жінок, які подали позов відповідно до Каліфорнійського закону про рівну оплату праці, що був значно посилений у 2016 році за часів губернатора Джеррі Брауна.
Наразі компанія Disney погодилася виплатити кошти й заявила, що залишається відданою справедливій оплаті праці та задоволена тим, що вдалося досягти врегулювання: “Ми завжди прагнули до справедливої оплати праці для наших співробітників і продемонстрували цю відданість протягом усього розгляду справи. Ми раді, що цей процес завершився”.
У межах угоди Disney найме зовнішнього промислового консультанта для навчання співробітників оцінювання рівнів оплати праці. Крім того, упродовж трьох років компанія співпрацюватиме з економістом, який проводитиме дослідження щодо оплати праці.
Адвокатка Андрус висловила оптимізм щодо цих заходів, заявивши, що це сприятиме зміцненню позицій компанії як ключового роботодавця та впливового учасника економіки Каліфорнії.
Нагадаємо, що на початку року колишня працівниця Gucci, на імʼя Трейсі Коен, подала позов проти модного дому. Жінка стверджує, що її дискримінували та ігнорували її скарги про складні умови роботи. До 2018 року вона стала продавчинею номер один, здійснюючи 15% щомісячних продажів магазину і випередивши 20 колег. За 18 років роботи в Gucci Коен продала товарів на 40 мільйонів доларів.
Зрештою дім Gucci встановив для неї нереальну квоту продажів та обіцяв асистента і подорожі на модні покази, але не виконав обіцянок. Коен, яка на той момент уже була старшою за 40 років, не отримувала таких можливостей, як молодші колеги. Вона працювала понаднормово без відпусток, боячись втратити роботу. Її виснажливі умови й скарги ігнорували, ображали, а заохочувальні поїздки надавали молодшим колегам. Коен зверталася до президента Gucci Марко Біззаррі, але безрезультатно.
Згодом Gucci відсторонив та звільнив її. Трейсі Коен звернулася до федеральної Комісії з рівних можливостей працевлаштування (EEOC), а також до департаменту з прав людини штату Іллінойс, стверджуючи, що її дискримінували за віком, статтю й станом психічного здоров’я. Згодом вона подала позов до суду.
Коен вимагає відшкодування збитків, стверджуючи, що її колишні працедавці порушили закони, які забороняють дискримінацію, помсту, навмисне заподіяння емоційних страждань, порушення трудових стандартів і несправедливу оплату праці.