Україна має створити план відновлення правосуддя на окупованих територіях Донбасу – експерти

Україна повинна завчасно створити план відновлення правосуддя на територіях Донбасу, які наразі є тимчасово окупованими.

Про це під час презентації аналітичного огляду “Судочинство” в окремих районах сходу України (аналітичний огляд ситуації на окупованому Донбасі у 2014–2018 роках)”, повідомляють на сайті Центру політико-правових реформ.

Експерти наголосили, що “судові системи” самопроголошених так званих “ДНР/ЛНР” дуже схожі на російську модель, де є загальні, військові й арбітражні суди, але відсутні адміністративні. 

“На жаль, майже 40% “суддів” самопроголошених так званих “ДНР” і “ЛНР” (75 зі 196) – це колишні і теперішні українські судді. Деякі з них досі не звільнені з посад, а деякі – вийшли у відставку й отримують довічне грошове забезпечення“, – зазначає автор дослідження, експерт Центру політико-правових реформ Роман Смалюк.

У свою чергу заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда зазначив, що вже зараз “суди” на окупованих територіях продукують велику кількість рішень, які потребуватимуть перегляду в майбутньому. 

“Уже зараз потрібно прогнозувати виклики, на які Україна повинна завчасно підготувати відповіді. Окупаційна адміністрація, у тому числі в особі “судів”, продукує значну кількість справ і рішень, які потребуватимуть перегляду. Слід виробити ефективні механізми, які б дозволили це зробити в майбутньому, уникнувши паралічу українських судів“, – наголосив він. 

Експерти, які проводили дослідження, зазначають, що до початку збройного конфлікту на Донбасі система українського правосуддя не мала алгоритмів роботи в умовах збройного конфлікту, а тому жодних інструкцій, як діяти системі в умовах бойових дій, законодавство не містить. 

“Після окупації ОРДЛО законодавець вжив заходів, щоб мешканці окупованих територій мали доступ до судів на контрольованій українським урядом території. Законодавець запровадив здійснення судових викликів та повідомлень через інтернет, що може застосовуватися, зокрема, й стосовно мешканців ОРДЛО. Однак чимало наявних та потенційних проблем залишаються невирішеними. Більше того, запровадження “заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях” низкою актів президента України, які є таємними, ще більше посилило стан юридичної невизначеності”, – зазначається в дослідженні. 

Для вирішення проблем, що стосуються законодавчих механізмів підтримки правосуддя в особливих умовах, експерти радять, зокрема, на рівні закону усунути невизначеність у кваліфікації злочинів, які скоюються в умовах збройного конфлікту, зумовленого російською агресією, наприклад злочинів тероризму, створення злочинної організації, незаконних воєнізованих і збройних формувань, участі в їхній діяльності, погодити повноваження військових прокуратур із Конституцією України та метою закону, яким вони були утворені. Зокрема, вивести їх з підпорядкування Генштабу ЗСУ та на рівні закону на випадок ескалації збройного конфлікту передбачити можливість швидкого розгортання органів системи правосуддя, що будуть мобільними і спроможними забезпечувати правосуддя в особливих умовах.