Попри зростаючу кількість постраждалих від війни, в Україні досі немає єдиного, комплексного механізму компенсацій – Тіньовий звіт для Єврокомісії
В українському законодавстві досі немає визначення категорій осіб, постраждалих від збройної агресії проти України, та комплексної системи компенсації шкоди, спричиненої збройною агресією проти України.
На це вказують правозахисні організації, які уклали блок “Захист основоположних прав і свобод” у Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України.
Літня жінка сидить перед зруйнованими будинками у місті Дружківка на Донеччині, 5 червня 2022 рокуАвтори документа пояснюють, що, починаючи з 2014 року, держава надавала підтримку окремим категоріям громадян, зокрема це:
- внутрішньо переміщені особи (ВПО);
- люди, зниклі безвісти за особливих обставин, та члени їхніх сімей;
- люди, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння;
- діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
- особи, позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та члени їхніх сімей;
- люди, житлові будинки або квартири яких зруйновані внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Росії.
Автори звіту наголошують, після початку широкомасштабного вторгнення РФ кількість категорій суттєво не розширилася. А встановлення статусу чи факту отриманої шкоди внаслідок збройної агресії проти України відбувається в різний спосіб та різними держорганами. Інформація про ці категорії міститься в різних реєстрах, що не узгоджуються між собою.
“Підтримка, яку надає держава представникам цих категорій, зазвичай не ґрунтується на оцінці їхніх потреб і запитів, якщо така підтримка надається”, — мовиться у документі.
Крім того, правозахисні організації вказують, що можуть виникати питання в процесі встановлення факту чи визначення статусу або надання певної підтримки. Наприклад, родичі незаконно позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України звертають увагу на непрозорість діяльності Комісії, яка має встановити факт позбавлення особистої свободи.
Читайте також: Як Україна допомагає цивільним заручникам та їхнім рідним — доповідь Центру прав людини ZMINA
Після початку широкомасштабної збройної агресії проти України у 2022 році кількість тих, хто постраждав від російської агресії, суттєво зросла. Наприклад, станом на січень 2022 року Мінсоцполітики взяло на облік 1,47 млн ВПО, а в червні 2022 року – вже 4,2 млн.
Станом на 2021 рік була відсутня офіційна статистика щодо кількості людей, зниклих безвісти за особливих обставин, проте, за даними Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), їх було 811. А станом на 19 липня 2024 року у Єдиному реєстрі людей, зниклих безвісти за особливих обставин – 47 194 особи.
“Значне збільшення кількості людей, які зазнали очевидної шкоди внаслідок війни, масові руйнування цілих населених пунктів, що призвели до втрати житла і засобів для існування
сотень тисяч людей, загострили питання компенсації цієї шкоди”, наголошують правозахисники.
Вони також вказують, що далеко не всі, хто прямо постраждав внаслідок війни, охоплені програмами підтримки від держави. До прикладу, люди, які зазнали шкоди здоров’ю внаслідок збройної агресії, але не отримали інвалідності, позбавлені будь-якої спеціальної підтримки.
Так само як і більшість людей, які стали жертвами воєнних злочинів і визнані у відповідному порядку потерпілими в кримінальних провадженнях, не отримують належної підтримки від держави.
Правозахисники посилаються на ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Втім, судячи із досліджень правозахисних організацій, досвід потерпілих у кримінальних провадженнях не завжди позитивний і відповідає європейським стандартам у цій сфері.
Також із поля зору держави випадають мешканці тимчасово окупованої території (ТОТ) України, які постійно стикаються з обмеженням своїх прав на захоплених Росією територіях України.
Протягом 2022–2023 років на міжнародному рівні була ухвалена низка рішень про необхідність повного відшкодування збитків, заподіяних у результаті порушення Росією міжнародного права в Україні, та створення компенсаційного механізму. У травні 2023 року Рада Європи, до прикладу, ухвалила Резолюцію щодо укладення угоди про Реєстр шкоди, завданої агресією Росії проти України.
Відповідно до Резолюції, Реєстр фіксуватиме в документальній формі докази та інформацію про вимоги щодо шкоди, збитків або ушкоджень, завданих усім фізичним, юридичним особам та державі Україна, зокрема, з її регіональними та місцевими органами влади, суб’єктами господарювання, що перебувають у державній власності або під державним контролем) заподіяної з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з територіальними водами. Наразі Реєстр не затвердив категорії, критерії прийнятності, механізм подання заяв.
Читайте також: Правозахисники вказали на ризики з практикою про відшкодування збитків від російської агресії
Правозахисники переконані, що створення Реєстру – перший і важливий крок для запровадження механізму компенсації шкоди. Втім, дія Реєстру не поширюється на шкоду, заподіяну з початку російської агресії 2014 року до 24 лютого, 2022 року. Відтак ця шкода, зокрема шкода життю та здоров’ю людини, лишається необлікованою.
Повідомляється, що український уряд також працює над питаннями обліку шкоди, спричиненої збройною агресією РФ. У листопаді 2023 року Кабмін вніс до парламенту проєкт Закону “Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії РФ проти України”, а парламент ухвалив його 25 квітня 2024 року.
Цей законопроєкт має на меті створення Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Росії проти України. Для цього також пропонується обліковувати широке коло видів шкоди життю і здоров’ю людини, зокрема тих, яких зазнало ледь не все населення України. До прикладу, обмеження доступу до освіти, емоційне напруження, дискомфорт, починаючи
з 2014 року.
Читайте також: Чому після жахіть полону цивільні залишаються без комплексного захисту від держави
Правозахисні організації висловлювали свої застереження та пропозиції щодо цього законопроєкту. У травні 2024 року на базі парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів утворили робочу групу для доопрацювання законопроєкту до другого читання, до складу якої були включені й представники громадських організацій.
Станом на 31 липня 2024 року робоча група продовжує свою роботу. Паралельно з реєстрацією цього законопроєкту уряд також затвердив зміни до постанови від 20 березня 2022 року №326, яка містить порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Росії.
Однак, як вважають правозахисні організації, після визначення видів шкоди, категорій громадян, які можуть бути визнані постраждалими внаслідок війни, постане питання комплексу дій на їх підтримку, зокрема й компенсації.
“Тому, розуміючи обмеження Реєстру шкоди, завданої агресією РФ проти України, створеного в межах мандату Ради Європи, важливо розробляти національні механізми підтримки тих,
хто постраждав від війни”, — кажуть автори Тіньового звіту.
Повідомляється, що майданчиком для розробки візії такого механізму виступив Офіс омбудсмана України. Ще у вересні 2023 року там було утворено відповідну робочу групу, до складу якої увійшли народні депутати, представники державних органів, міжнародних і національних правозахисних організацій.
5 липня 2024 року в Україні презентували напрацьовану робочою групою Концепцію вдосконалення національної системи засобів правового захисту та підтримки осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Автори Концепції ставили за мету:
- Сформувати узагальнене систематизоване цілісне (не фрагментарне) бачення програм підтримки та невідкладних репараційних заходів для осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України;
- Узгодити та сформулювати загальні пропозиції щодо вдосконалення системи таких заходів з урахуванням принципів міжнародного права, положень Європейської конвенції з прав людини, практики ЄСПЛ, інших стандартів Ради Європи та міжнародного гуманітарного права та права у галузі прав людини, разом із положеннями міжнародного звичаєвого права.
Цю концепцію передали уряду для подальшого її опрацювання. На думку Омбудсмана,
вона має стати основою для розробки урядової Стратегії підтримки осіб, постраждалих
внаслідок збройної агресії проти України, та плану з її реалізації.
Напередодні під час презентації Тіньового звіту заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра повідомила, що до підготовленого проєкту Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на п’ять років увійшло питання забезпечення перехідного правосуддя на деокупованих територіях.
Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час презентації заявила, що на відміну від інших країн — кандидатів до ЄС, держава повинна надати відповіді та напрацювати підходи до низки викликів під час деокупації та реінтеграції звільнених територій.
Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Верховну Раду визначити категорії осіб, постраждалих через збройну агресію проти України, для надання їм повноцінної підтримки та захисту.
