Ексдепутата Колесніченка через 14 років засудили за розпалювання ворожнечі через виставку щодо Волинської трагедії

Колишнього депутата від Партії регіонів Вадима Колесніченка та двох ексспівробітників міліції засудили до пʼяти років позбавлення волі в справі, що стосується виставки про Волинську трагедію. 

Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

Вадим Колесніченко. Фото: Детектор медіа

Правоохоронні органи не розкривають імен фігурантів справи, проте “Українська правда” пише, що йдеться про:

• Вадима Колесніченка, який був депутатом трьох скликань від Партії регіонів і одним з авторів резонансного “закону Ківалова-Колесніченка”, що запроваджував офіційну двомовність у регіонах з чисельністю національних меншин понад 10%;
• Сергія Кусюка, колишнього полковника української міліції та заступника командира спецпідрозділу “Беркут”;
• Петра Федчука, який обіймав посаду начальника міліції громадської безпеки в Києві.

За даними слідства, у квітні 2010 року в Українському домі в Києві ексдепутат організував виставку під назвою “Волинська різня – польські та єврейські жертви ОУН-УПА”, де демонструвалися фотографії та документи. Метою цього заходу було, на думку слідчих, розпалювання національної ворожнечі та ненависті.

Коли відвідувачі виставки намагалися висловити свою думку про ці історичні події, депутат закликав правоохоронців застосувати до них фізичну силу, ображаючи їх через ідеологічні переконання. Під час цих дій співробітники міліції незаконно затримали 13 осіб, склавши на них адміністративні протоколи. Пізніше суд визнав затриманих невинуватими, а міліціонерів – винними в перевищенні повноважень.

Суд встановив провину фігурантів у перевищенні службових повноважень, що супроводжувалося насильством, розпалюванні національної ворожнечі, приниженні національної честі та гідності (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 161 Кримінального кодексу України). Вони отримали покарання у вигляді п’яти років ув’язнення, а експравоохоронців також позбавили спеціального звання “полковник міліції”.

Наразі фігуранти переховуються на території Росії та на тимчасово окупованій території України. Їх також притягують до відповідальності за низку тяжких злочинів, скоєних під час протестів у 2013–2014 роках, і судовий розгляд щодо цих злочинів ще триває.

Нагадаємо, що у 2023 році сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування памʼяті жертв Волинської трагедії в її 80-ті роковини – у липні цього року. Польсько-українське примирення має охоплювати визнання провини та вшанування памʼяті жертв.

У документі йдеться про події 11 липня 1943 року на Волині, коли відбулася “кривава неділя – кульмінаційний момент Волинської трагедії”, яку польські депутати називають геноцидом. 

“Того дня українські підрозділи ОУН і Української повстанської армії (УПА), часто підтримувані українським цивільним населенням, напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і вбили значну частину їхнього населення”, – зазначається в резолюції.

Жертвами геноциду стали передусім сільські жителі, багатодітні родини, переважно жінки, діти та літні люди. Вбивства супроводжувалися пограбуванням майна, ліквідацією всіх ознак польськості, знищенням культурної спадщини цих земель, зокрема церков та інших культових місць.

А 9 липня в Луцьку президенти України та Польщі Володимир Зеленський і Анджей Дуда вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії.