Засудженому кримськотатарському політв’язню Асану Янікову в ув’язненні не дають спілкуватись із сім’єю
Засуджений до 15 років кримський політв’язень Асан Яніков не може спілкуватись із сім’єю. З моменту етапу до Владимирського централу російські тюремники не дозволяють громадянину України телефонувати й отримувати більшу частину листів.
Про це громадському об’єднанню “Кримська солідарність” розповіла його сестра Фатіме Янікова.
Асан ЯніковКримськотатарський активіст неодноразово намагався домогтися бесіди з начальником в’язниці Віктором Костіним та розповісти про свої скарги. Однак, як повідомила Янікова, заяви її брата до начальника не доходять і зустрітися з Костіним Асану не дозволяють. З жовтня минулого року Яніков зміг зателефонувати сім’ї лише двічі.
Також, за словами Янікової, після побиття її брата двома постовими у квітні цього року йому скоротили видавання хліба удвічі-тричі. Через це політв’язень почав стрімко худнути. Зараз, після того як Янікова відвідав адвокат, ситуація з хлібом та продуктами “покращилася”, проте що саме змінилося – сестра бранця Кремля не знає, оскільки брат її не повідомляв.
Водночас нещодавно Асан отримав посилку від родичів, і вона була розкрита. Крім того, у політв’язня є хронічні проблеми зі шлунково-кишковим трактом, але наразі вони його не турбують. Він перебуває в камері з одним співкамерником, якість води та їжі задовільні.
“Асан має добрий вигляд, як завжди, тільки схуднути встиг. Акуратненький, чистенький, з таким самим бойовим духом”, – зазначила Фатіме Янікова.
Асан Яніков – активіст, який до арешту відвідував суди з політично мотивованих справ у Криму. 2017 року виходив на одиничний пікет, протестуючи проти переслідувань за національною та релігійною ознаками. Яніков займався відправленням передач політв’язням до СІЗО.
Як відомо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи.
Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова.
27 березня 2019 року російські силовики провели в тимчасово окупованому Криму масові обшуки в будинках кримськотатарських активістів, зокрема представників громадського об’єднання “Кримська солідарність”.
Тоді було затримано понад 20 кримськотатарських активістів. Їх звинуватили в причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”.
18 березня 2023 року суд у російському Ростові-на-Дону ухвалив вирок п’ятьом активістам громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Кримськотатарські активісти Акім Бекіров, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов отримали по 14 років позбавлення волі, Ескендер Сулейманов та Асан Яніков – по 15 років колонії в справі кримських мусульман.
