У Підвиноградові на Закарпатті роми відкрили перше ательє, де шиють традиційні сукні
У селі Підвиноградово на Закарпатті ромська громада відкрила своє перше ательє, де ромські майстрині створюють оригінальні традиційні сукні.
Про це повідомляє “Суспільне Ужгород”.
Фото: Суспільне УжгородДля ромів сукні мають значення не тільки як елемент гардероба, але й як частина багатовікової традиції та культурної спадщини громади Підвиноградова.
Майстрині пояснюють, що справжня ромська сукня повинна бути яскравою і якнайбільше прикрашеною блискітками. Вони також підкреслюють, що старші жінки обирають більш стримані варіанти, тоді як молодші надають перевагу пишним і барвистим сукням.
Засновник ательє Давид Богар зазначає, що його мета – залучити молодь до процесу, щоб вони навчились створювати ці сукні й розуміли всі тонкощі роботи.
Деякі вишивки кравчині виготовляють впродовж усього року, оскільки кожен камінь викладають вручну.
Богар зауважив, що чимало ромів живе в умовах бідності та перебуває на межі виживання. Через це вони змушені замінювати традиційний одяг на дешевші варіанти. Наприклад, замість вбрання вартістю 2000 гривень, можуть купувати костюми із секонд-хенду за невеликі кошти. Причина в тому, що багато хто не має фінансової можливості дозволити собі новий традиційний одяг. Він також зазначив, що планує зробити діяльність ательє соціально спрямованою, щоб допомагати тим сім’ям, які цього потребують і не можуть самі придбати вбрання.
В ательє є як святкові сукні, які коштують дорожче, так і простіші варіанти.
Фото: Суспільне УжгородВласник підкреслив, що для нього важливо, щоб жінки мали можливість працювати в ательє, особливо з огляду на складну ситуацію в Україні, коли багато людей виїжджають за кордон.
Він пояснив, що ромський одяг неможливо придбати або пошити в інших країнах, і коли люди мігрують, вони часто стикаються з ризиком втратити не лише можливість носити традиційний одяг, а й саму традицію, оскільки купити його за кордоном важко. Тому вони намагаються шити вбрання на місці та відправляти його в ті країни, куди переїжджають роми, щоб допомогти зберегти їхні звичаї. Найважливішим для нього є те, щоб роми, які опинилися за межами України, не втратили свою культуру і традиції.
Нагадаємо, що в Україні жінки ромського походження досі часто стикаються з дискримінацією, упередженим ставленням та обмеженням прав, зокрема у сфері освіти та праці. Багато з них не отримують повної середньої освіти, декому все ж вдається закінчити школу та заклад середньої професійної освіти, і лише невелика частка ромок влаштовується на роботу.
ZMINA поспілкувалась з двома ромськими жінками – Земфірою Кондур та Віолою Попенко, які працюють у міжнародній організації – Раді Європи. Таких жінок в Україні наразі всього дві, але з кожним роком активних ромок стає все більше. Про те, з якими викликами вони зіштовхнулися на початку повномасштабної війни та як знайшли в собі сили і ресурси, щоб їх подолати, читайте у матеріалі.
