У Львові під час фотовиставки “Крим очима громадянських журналістів” містяни могли написати листи політв’язням
У центрі Львові відбулась одноденна фотовиставка “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі”, під час якої містянам пропонували написати листи політичним в’язням.
Як повідомляє видання ZMINA, фотовиставка – це 48 світлин та інформаційних блоків, які були викладені на площі Ринок у формі кримськотатарського герба – тамги. Експозиція об’єднала фотографії авторства громадянських журналістів, які, ризикуючи своїм життям, фіксували арешти, обшуки, судові розправи та інші злочини російських окупантів щодо кримськотатарського народу з початку окупації Криму.
За 10 років окупації півострова Росія майже повністю знищила свободу слова і незалежну журналістику. Велика кількість кримських видань припинила свою діяльність ще 2014 року, а багато професійних журналістів вимушені були покинути півострів. Ці події сприяли виникненню в Криму такого явища, як громадянська журналістика.
“Метою фотовиставки є привернення уваги громадськості до ситуації з правами людини в окупованому Криму, становища політичних в’язнів, яких утримує російська влада. На світлинах фотовиставки зображені незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища у сфабрикованих кримінальних справах. Це майже 150 квадратних метрів фотодоказів знущань російських окупантів з кримськотатарського народу. Виставку приурочено до 10 років російської окупації Криму, щоб підбити підсумки та окреслити всі ті злочини, які чинить російська федерація на окупованій нею території”, – зазначила менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
Здебільшого громадянські журналісти – це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, які вимушені працювати анонімно. За 10 років окупації багатьох з них було незаконно ув’язнено. Зараз у цьому списку 17 імен, серед яких журналіст “Радіо Свобода” Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші. Оскільки Росія не може повністю придушити свободу слова на рівні законодавства, окупаційна влада постійно шукає приводи для того, щоб затримувати журналістів, проводити обшуки в їхніх помешканнях і звинувачувати їх у диверсіях чи тероризмі.
“Я та інші колеги і колежанки, які працювали в Криму протягом цих років, не могли фізично встигнути охопити весь обсяг інформації. Були дні, коли я могла відвідувати три-чотири судові засідання щодо наших політв’язнів. І тоді з’явилися вони – люди з телефонами. Вони почали виконувати функцію журналістів, висвітлюючи буквально кожен суд, кожне затримання. Крім списку політичних в’язнів, є окремий список ув’язнених кримських журналістів. Більшість із них – це громадянські журналісти ініціативи “Кримська солідарність”. Серед них є і мій колега Владислав Єсипенко – журналіст українського бюро “Радіо Свобода”, якого співробітники ФСБ катували два дні струмом у підвалі, примушуючи підписати свідчення проти себе. Станом на зараз у цьому списку 17 моїх колег”, – розповіла про свій досвід роботи в Криму кримська журналістка Олександра Єфименко.
Загалом за 10 років окупації Криму незаконних ув’язнень зазнав щонайменше 21 журналіст і сотні зазнали різних переслідувань. Протягом 2022–2023 років Центр прав людини ZMINA зафіксував 162 випадки атак проти професійних ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами атак на журналістів в окупації є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження.
Після 24 лютого 2022 року громадяни України, які проживають в окупованому Криму, дедалі активніше почали показувати свою волю до спротиву, попри роки залякувань, а також інформаційну блокаду, через яку неможливо було дізнатися про всі ті звірства, що вчиняли росіяни на материковій частині України під час повномасштабного вторгнення.
За даними Представництва президента України в АР Крим, станом на сьогодні 218 осіб незаконно ув’язнено в окупованому Криму, з яких 133 – кримські татари. Більшість із них була переміщена до колоній і в’язниць на територію Росії. Така статистика щодо політв’язнів свідчить, що левова частка незаконних кримінальних переслідувань стосується представників саме кримськотатарського народу.
“Моя сестра Умерова Леніє, 25-річна дівчина, яку росіяни кинули за ґрати під час спроби потрапити до онкохворого батька в Криму. Історія сфабрикованої кримінальної справи почалася з того, що вона з українським паспортом перетинала грузинсько-російський кордон і після перевірки її телефона ФСБ вирішила затримати сестру. Окупанти помстилися їй за громадянську позицію та відмову отримати російський паспорт у 2014-му. Вже понад півтора року її утримують в одиночній камері, застосовуючи щодо неї погрози, знущання та інші брудні методи тоталітарних режимів”, – розповів Азіз Умеров, брат незаконно ув’язненої.
Під час проведення фотовиставки на площі Ринок працював інформаційний намет, у якому львів’яни та гості міста могли отримати інформацію про подію, а також написати листи політв’язням у межах акції “Листи до вільного Криму”. Правозахисники пропонували обрати поштову листівку з краєвидами Криму і звернутися зі словами підтримки до політв’язнів. Надалі ці листи передадуть у місця несвободи, де перебувають незаконно ув’язнені кримські активісти та журналісти. Листи зі щирими підписами від небайдужих українців мають величезне значення для моральної підтримки політичних в’язнів.
Фотовиставка “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі” експонується в п’яти обласних центрах – Одесі, Івано-Франківську, Львові, Хмельницькому та Дніпрі. Організатор фотовиставки – ГО “Центр інформації про права людини” (ZMINA) за підтримки Представництва президента України в Автономній Республіці Крим та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Контактна особа: Артем Соколенко, 067 464 46 61, sokolenko.artem@gmail.com
