У Криму активісти підтвердили 17 кримінальних справ щодо підпалів окупаційних держоб’єктів
В тимчасово окупованому РФ Криму активісти підтвердили 17 випадків порушення справ про підпали російських державних об’єктів.
Такі дані наводить російський правозахисний проєкт Avtozak LIVE.
Підпал казарм із російськими військовими у тимчасово окупованому селищі Радянське в окупованому Криму/ Скриншот з відеоЗагалом в Автономній Республіці Крим та сусідній Росії з початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну правозахисники нарахували 547 осіб, які стали фігурантами кримінальних справ про підпали чи спроби підпалів військкоматів, адміністративних будівель та об’єктів залізничного транспорту.
“Окремо варто відзначити анексований Крим. Нам вдалося підтвердити 17 випадків, але насправді їх значно більше. Попри практику з відеопокаяннями, які кримські силовики перейняли у своїх колег із Чечні, ситуація в Криму залишається достатньо закритою, і не всі випадки потрапляють у стрічки новин. Також силовики часто фабрикують справи, отримуючи свідчення під тортурами“, – зазначають правозахисники.
У квітні 2024 року очільник МВС Росії Володимир Колокольцев заявив, що силовики встановили особи 438 осіб, які підозрюються у підпалах адміністративних будівель, зокрема військкоматів та об’єктів залізничного транспорту. Активісти з Avtozak LIVE зазначають, що насправді фігурантами цих справ є не менш як 547 осіб, причому аналітикам проєкту вдалося встановити імена 402 з них.
Найчастіше об’єктами підпалів у Росії та на тимчасово окупованому РФ Кримському півострові ставали або мали стати військкомати: активісти встановили 173 таких випадки. У 148 випадках фігуранти намагалися підпалити об’єкти залізничної інфраструктури: релейні шафи, станції, поїзди.
Ще у 82 випадках метою підпалу ставали цивільні об’єкти, ще у 59 — фігуранти намагалися підпалити держустанови, які не належать до міноборони РФ.
Найчастіше зазначені об’єкти підпалювали чи намагалися підпалити в Московській області (41), Петербурзі (36) та Москві (31). Набагато менше об’єктів стали цілями паліїв у Челябінській (17), Ростовській (16), Новосибірській (15) та Ленінградській (14) областях.
Різкий сплеск випадків підпалу військкоматів стався в останній день липня 2023 року. Тоді спробували підпалити понад десять військкоматів. Географія підпалів широка: Санкт-Петербург, Казань, Омськ, Калуга, Можайськ, Подольськ, Верхньоуральськ, Росош Воронезької області, Вольськ Саратовської області, Копєйськ Челябінської області, Агінське в Забайкальському краї та Улан-Уде.
Багато затриманих силовиками за підозрою в підпалах військкоматів розповідали, що діяли після дзвінків невідомих, які представлялися, зокрема, співробітниками ФСБ. Так, чоловікові, який кинув два “коктейлі Молотова” в будівлю військкомату Центрального району Петербурга, як повідомляли журналісти видання “Фонтанка”, з середини липня 2023 нібито телефонували шахраї.
За цей час вони вмовили його спочатку взяти кілька кредитів. Потім на чоловіка, як він сам розповідає, вийшов співробітник служби безпеки банку та запропонував зв’язати його з тим, хто допоможе у розв’язанні кредитного питання. Ним виявився якийсь “працівник ФСБ Колесников”.
Як відомо, раніше Російська Федерація стверджувала про тотальну підтримку протиправної окупації півострова з боку громадян України в Криму, утім правозахисники фіксують дедалі більшу кількість випадків переслідувань кримчан за проукраїнську позицію або проти російської агресії. Експерти заявляють про появу в Криму спротиву російській протиправній окупації.
