Українці підтримують незалежність судової влади – опитування

Політичний тиск на судову гілку влади є ключовою загрозою незалежному судочинству, вважають експерти.

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.

Саме політиків судді називають одним із факторів, що чинять на них найбільший вплив, а вплив президента та Верховної Ради 73% суддів називають проблемою, що її судова реформа має розв’язати в першу чергу.

Директор Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” Ірина Бекешкіна каже, що зараз українським судам довіряють 9% українців. Недовіру їм виказує 81%.

Експерт наводить цифри, які підкреслюють важливість судової реформи для українців.

“46% вважають одним із найнагальніших завдань, 34% вважають, що цю реформу треба проводити, хоча є більш актуальні завдання. Лише 1,5% українців  вважають, що потреби у реформі немає взагалі”, – каже Ірина Бекешкіна.

Пані Бекешкіна вважає, що українці стали розсудливішими у питанні звільнення суддів.

“Люди все ж таки розсудливі. Повне звільнення усього суддівського корпусу підтримують лише 19%. Переважає точка зору, що треба звільнити частину суддів, але після розслідування (40%). Щодо призначення суддів, то тут теж зросла розсудливість, тому що раніше вважали переважно, що треба суддів обирати. Але ми знаємо, що таке вибори і хто буде вкладатись у ті вибори, і що будуть обиратись ті, у кого кращий PR, а не професійні, добросовісні судді. Зараз переважає точка зору, що суддів має призначати не президент (4%), Верховна Рада (4%) чи Верховний суд (4%), а спеціально створений для цього незалежний від виконавчої і законодавчої влади орган, членами якого є судді і представники громадськості” , – каже соціолог.

Натомість головний експерт з питань судової реформи Реанімаційного пакету реформ (РПР) Роман Куйбіда каже, що більшість українців (41%) висловили думку, що суддів мають призначати на 5 років.

“Однак європейський стандарт говорить, що суддя має призначатись безстроково, але може бути звільнений за певні порушення. І не потрібно чекати 5 чи 10 років, якщо він вчиняє дії, які несуть дисциплінарний характер”, – наголошує експерт.  

Громадяни вважають, що в українських судах мають місце такі явища, як корупція (94%), залежність суддів від політиків (80,5%) і від олігархів (80%), ухвалення замовних рішень (77%), кругова порука в системі правосуддя (73%), низький рівень моральності більшості суддів (66%), незрозумілість і закритість судових процесів для пересічної людини (52%), складність і заплутаність судової системи (50,5%).

Що стосується самих суддів, то за словами словами соціологів, вони у рамках анонімного опитування були неготові відверто говорити на такі теми, як хабарництво, процесуальні порушення, процес добору кандидатів на посаду судді, і воліли уникати точних відповідей. Тобто внутрішні питання функціонування системи, на думку експертів, є своєрідним табу.

Експерти під час прес-конференції наголосили увагу на необхідності відокремлення судової гілки влади від політичного впливу. Директор програми “Верховенство права” Роман Романов обґрунтував це тим, що політичні органи завжди будуть керуватись своїми інтересами.  

“Ми знаходимось в тупиковій ситуації. З одного боку, традиційні європейські підходи про те, що внутрішнє самоврядування і незалежність суддів мають дати справедливість, – тут всі розуміють, що в короткій перспективі це не спрацює. Є дуже багато побоювань, що більша незалежність – це консервація негативних явищ, які є. З іншого боку, посилення впливів будь-яких політичних інститутів не усуває, а може, навпаки, ще більше погіршити ситуацію з несправедливістю. Зараз застосовується така аргументація: “Нам треба хірургічними методами навести порядок”. Але за відсутності контролю з боку судової влади над діями політиків ці політики, безумовно, починають керуватись зовсім іншими інтересами. Судова влада має свою особливість. Вона має діяти виключно в межах права, а політики балансують інтереси. Якщо ми ставимо політиків над судовою владою і говоримо про те, що вони мають навести порядок, бо там все неправильно, це означає, що у нас немає жодних запобіжників, за допомогою яких інтереси, присутні в політичному просторі, не будуть внесені в середину судової влади”.

Щоб звільнити суддів від політичного впливу, необхідно, аби переведенням суддів не займались президент чи Верховна Рада, президент має відмовитись від підписання посвідчень суддів та голів судів, а також відмовитись від участі у прийнятті присяги суддів, наголошує Роман Куйбіда.

Суддя Михайло Жернаков як приклад впливу президента на суддю наводить випадок судді окружного адмінсуду м. Києва Сергія Нагорянського. Його Віктор Янукович не запрошував на присягу протягом трьох років.

***

Опитування проводилося Фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Центру політико-правових реформ з 19 по 24 грудня 2014 року. Опитано 2008 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Опитування експертів проводилось з 8 по 26 січня 2014 року. В опитанні взяли участь 27 експертів (адвокати, правозахисники, громадські діячі, юристи, які не адвокатами та суддями).

Опитування представників судової влади проводилось з 8 грудня 2014 року по 27 січня 2015 року. Опитано 1066 суддів та 26 працівників апаратів апеляційних судів.