Парламент ухвалив законопроєкт, що спрощує механізм відновлення пенсій для кримчан
Верховна Рада України ухвалила закон, який спрощує механізм поновлення пенсій для українців, які переїхали з Криму на підконтрольну Києву територію.
Про ухвалення законопроєкту №9453 “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення” повідомляє пресслужба парламенту.
Згідно з документом, для пенсіонерів наразі достатньо письмової заяви про неотримання виплат від органів пенсійного забезпечення РФ.
Водночас низка положень закону стосується пенсій громадян, які працювали з 2014 року на державу-агресора. Так, до вислуги років не належатимуть періоди добровільного обіймання посад з 19 лютого 2014 року в окупаційних:
- силових структурах;
- органах влади;
- судових чи правоохоронних органах;
- збройних чи воєнізованих формуваннях окупованої території або у збройних формуваннях держави-агресора.
На законодавчому рівні врегульовано процедуру фізичної ідентифікації для всіх пенсіонерів, виплата пенсії громадянам та громадянкам, які тимчасово проживають за межами України. Це буде здійснюватись за умови проходження до 31 грудня кожного року пенсіонером фізичної ідентифікації.
Читайте також: Як пенсіонерам-переселенцям пройти процедуру ідентифікації для отримання пенсії
Також законопроєкт розширив перелік підстав для припинення пенсії, а саме у разі непроходження фізичної ідентифікації у визначених випадках та у разі неотримання пенсії протягом шести місяців підряд в організаціях, що здійснюють виплату і доставлення пенсій, або в разі відсутності протягом 6 місяців підряд видаткових операцій за рахунком, на який пенсіонер отримує пенсію.
Нагадаємо, раніше, за визначеним урядом порядком, щоб призначити пенсію переселенцю на материку, Пенсійний фонд України надсилав до ПФ Росії запити про факти виплат пенсій мешканцям невизнаної Україною так званої Республіки Крим. Після повномасштабного вторгнення така процедура стала неможливою.
Раніше представники Коаліції громадських організацій, що опікуються питаннями захисту постраждалих внаслідок збройної агресії Росії проти України, рекомендували до прийняття цього закону у Дорожній карті законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України.
В 11 пріоритетних напрямах правозахисники просять владу перейти від точкових до комплексних, довгострокових і узгоджених із виконавчою владою рішень щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” парламент ухвалив у жовтні 2014 року. Надалі він зазнавав неодноразових змін і доповнень.
З 24 лютого 2022 року у Верховній Раді зареєстрували щонайменше дев’ять законопроєктів про внесення змін до профільного закону. Частина з них не узгоджуються зі вже впровадженою державною політикою щодо внутрішнього переміщення, не мають фінансового обґрунтування і можуть спричинити штучне збільшення кількості ВПО та загострення складних життєвих обставин вразливих груп населення.
Інші передбачають точкові зміни як відповідь на нагальні проблеми, зокрема й у наданні допомоги на проживання. Такі напрацювання важливі, проте вони не містять комплексної відповіді на виклики, які постали після початку широкомасштабного вторгнення РФ та вплинули на державну політику щодо внутрішнього переміщення. Правозахисники Коаліції вважають, що необхідно зареєструвати та ухвалити нову редакцію закону “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.