Перший візит нового комісара Ради Європи з прав людини буде до України

1 квітня новий комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті розпочав свій шестирічний мандат з обіцянкою поставити права людини в центр порядку денного.

Про це повідомили в пресслужбі Ради Європи.

Майкл О’Флаерті. Фото: Pietro Naj-Oleari

ОʼФлаерті повідомив, що свій перший візит на посаді комісара він має намір здійснити до України.

“Я не можу уявити собі нічого нагальнішого, ніж подолання наслідків повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке спричинило жахливі людські страждання та руйнування”, – сказав ОʼФлаерті.

Він також прагне додати перспективу прав людини “до найбільших викликів, які стоять перед нашими суспільствами”.

Комісар наголосив, що в інших сферах також терміново необхідний сильніший захист прав людини. Йдеться, зокрема, про кліматичну кризу, управління штучним інтелектом, свободу вираження поглядів, міграцію і зростання мови ворожнечі, зокрема антисемітизму й антимусульманських нападів.

Значна частина порядку денного комісара також буде присвячена винесенню на передній план правозахисних дискусій щодо прав людей з маргіналізованих спільнот і постраждалих унаслідок дискримінації.

“Зокрема, роми та кочівники перебувають у нестерпній ситуації, яка потребує більшої уваги“, – пояснив комісар.

Крім того, ОʼФлаерті наголосив, що прагне зосередитися на питаннях молоді, соціально-економічних правах та правозахисниках, а також використовувати свій мандат для сприяння виконанню рішень Європейського суду з прав людини.

“Права людини впливають на кожен аспект нашого життя. У час, коли вони стикаються з численними викликами, ми повинні знову взяти на себе зобов’язання вплести їх у тканину наших суспільств. Це вимагатиме узгоджених зусиль, і я маю намір відігравати свою роль якнайкраще”, – додав він.

Нагадаємо, майже дві третини справ, що наразі перебувають на розгляді Європейського суду з прав людини, стосується трьох держав, зокрема й України.

За 2023 рік суд суттєво зменшив кількість справ, що перебувають на розгляді: з понад 74,5 тисячі справ у реєстрі лишилося майже 68,5 тисячі. Туреччина лишається безумовним антилідером за кількістю звернень до ЄСПЛ, і число скарг на неї стрімко зростає. Нині проти Туреччини подали 23 400 заяв, тобто понад 34% усіх заяв у реєстрі ЄСПЛ стосуються цієї країни. Здебільшого до уряду Туреччини позиваються в Страсбурзі через переслідування гюленістів після спроби перевороту у 2016 році.

Ще 31% справ поділили скарги, подані проти Росії та проти України.

Читайте також: Від освіти та активізму до роботи в Раді Європи: історії ромських жінок Земфіри Кондур та Віоли Попенко