В окупованому Криму ФСБ затримала чоловіка за нібито участь у “кримськотатарському батальйоні”

Дата: 23 Березня 2024
A+ A- Підписатися

В тимчасово окупованому Криму російські силовики затримали чоловіка за підозрою в нібито участі у “кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджихана”.

Про це пишуть російські ЗМІ з посиланням на пресслужбу незаконного “управління ФСБ Росії Республіки Крим”, повідомляє Крим.Реалії.

“УФСБ Росії у Республіці Крим та Севастополі спільно з прикордонним управлінням ФСБ Росії в Республіці Крим затримано громадянина Росії 1988 року народження, який є членом незаконного збройного формування “Кримськотатарський батальйон імені Номана Челебіджихана»… Фігуранта взято під варту”, – цитує повідомлення Російська державна інформаційна агенція ТАСС.

Як твердять окупанти, чоловік вступив до “кримськотатарського батальйону” у 2015 році й “активно брав участь у його роботі, спрямованій проти інтересів Росії”. Вони твердять, що затриманий нібито мав вогнепальну зброю і він виконував обов’язки щодо перевірки людей і транспорту в пунктах пропуску».

Ім’я та прізвище затриманого не уточнюється, його публічні коментарі відсутні.

Напердодні окупаційний “Слідчий комітет РФ” у тимчасово окупованій Херсонській області на своєму телеграм-каналі заявив про намір судити нібито за “участь у збройному формуванні, забороненому в Росії” мешканця Геніческа.  

Як повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр, йдеться про кримського татарина Нарімана Аблязова, якого росіяни затримали 4 вересня 2023 року.

Наріман Аблязов

Окупаційне слідством твердить, що з 2014 по 2015 роки громадянин України нібито “добровільно вступив і брав участь у збройному формуванні, яке діяло на території України, діяльність якого заборонена на території Російської Федерації”. Як відомо, за міжнародним правом країну-окупанту заборонено розповсюджувати своє кримінальне законодавство на окупованій території, а послуговуватися Кримінальним Кодексом України. 

Росіяни інкримінують чоловікові забезпечував із належного йому магазину будівельних матеріалів безоплатно товарами для обладнання бази батальйону, що розташовувався поблизу КПП “Чонгар”. Також чоловік на безоплатній основі нібито надавав готель, що належав йому, у місті Генічеську для розміщення в ньому керівників незаконного руху. 

Крім того, окупанти твердять, що чоловік 2014 року нібито блокував проїзд авто, які доставляли споживчі товари до тимчасово окупованого Криму, чим “завдавав шкоди економічним і політичним інтересам громадян Росії, створював загрозу національній безпеці Російської Федерації”.

Повідомляється, що Наріман Аблязов визнав “провину»” Обвинувальний акт направили до незаконного “суду” для розгляду по суті за ч. 2 ст. 208 КК рф (“організація незаконного збройного формування або участь у ньому”). Йому загрожує до 15 років ув’язнення з обмеженням волі до двох років.

Наріману Аблязову 50 років, він має трьох дітей. Кримськотатарський ресурсний центр вказує, що чоловік насправді був підприємцем, займався готельним бізнесом та не мав жодного відношення до батальйону ім. Номана Челебіджихана.

Відомо, що на початку окупації Генічеську окупанти затримали дружину Нарімана Аблязова та утримували її певний час у підвалі 17 училища. Пізніше жінку відпустили, проте окупанти не залишили сім’ю у спокої.

Нагадаємо, батальйон імені Номана Челебіджіхана – це добровольче кримськотатарське збройне формування, яке з’явилося  на початку 2016 року під час блокади на адміністративному кордоні з окупованим Кримом. Батальйон названий на честь Номана Челебіджіхана — кримськотатарського політика і громадського діяча, першого голови уряду Кримської Народної Республіки, організатора I Курултаю кримськотатарського народу, першого муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі.

Кримська правозахисна група також нагадала, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, – це порушення ст. 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), оскільки за міжнародним гуманітарним правом РФ не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.

Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник звертає увагу на непропорційність покарання у цих типах кримінальних справ та пояснила, чому українські правозахисники вважають засуджених у цій категорії справ політв’язнями.

Ольга Скрипник

До російського законодавства внесли жорсткіші зміни про покарання після початку тимчасової окупації Криму. У цих справах чітко простежуються політичні підстави переслідування. Людей з цієї категорії кримінальних справ звинувачують у тому, що вони брали участь у батальйоні, який хотів порушити “територіальну цілісність Росії”, тобто виступали за те, що Крим – це Україна. Такої справи не було б, якби не було нападу Росії на Україну. Тому ці справи – прямий наслідок російської агресії в Україні”, – пояснює правозахисниця.

Раніше голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв в інтерв’ю “Суспільному” повідомив, що росіяни утримують більш ніж 33 українців, яких звинувачують у причетності до “кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана”.

За його словами, окупанти намагаються залякувати більше проукраїнськи налаштованих громадян, які живуть на окупованих територіях, і продемонструвати ефективну роботу спецслужб Росії та звітувати перед своїм командуванням, що вони активно працюють у Криму.

Детальніше про цей тип кримінального переслідування ZMINA пояснила англійською та українською мовами.  
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
 
Раніше заступник голови МЗС України Андрій Мельник заявив, що Україна повинна негайно отримати в 10 разів більшу військову допомогу, ніж вона отримала від союзників дотепер.
 
4 березня 2024 року канцлер Німеччини Олаф Шольц знову відмовив Україні в переданні далекобійних ракет Taurus, необхідних для відновлення територіальної цілісності України відповідно до міжнародного права.
 
Шольц час від часу озвучує нові обґрунтування, чому Німеччина не має передавати Україні Taurus, зокрема для деокупації Криму. Серед цих причин він назвав, що ФРН нібито має зберегти контроль над розгортанням цього озброєння, а це можливо лише за присутності на українській території німецьких солдатів. Шольц також відкинув ідею присутності німецьких військ в Україні. Низка експертів звинувачує Шольца, що він озвучує причини непередання Taurus, які не мають під собою підґрунтя.
 
14 березня 2024 року німецький Бундестаг провалив голосування за резолюцію щодо постачання далекобійних крилатих ракет Taurus Україні. 190 – підтримали документ, а 495 депутатів Бундестагу проголосували проти.
 
23 березня 2024 року у зв’язку із черговою комбінованою атакою РФ коаліція правозахисних організацій “Україна.5 ранку” звернулася до країн-партнерів із закликом активізувати їх дії щодо надання систем протиповітряної оборони, що мають забезпечити захист цивільних осіб та захищених міжнародним гуманітарним правом об’єктів.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter