Парламент підтримав євроінтеграційний законопроєкт щодо лобіювання

Про це повідомили народні депутати Ірина Геращенко та Ярослав Железняк на своїх телеграм-каналах. 

Підсумки голосування народних депутатів за зміни до Кодексу адмінпорушень щодо порушення законодавства у сфері лобіювання. Фото: народного депутата Ярослава Железняка.

Відповідний закон №10373 створює правові засади для регулювання взаємодії посадових осіб із зацікавленими сторонами, а також встановлює прозорі механізми контролю та адміністративну відповідальність за порушення у сфері лобіювання.

Зокрема, зміни до Кодексу передбачають:

• доповнення адміністративних стягнень забороною здійснення лобіювання;
• відповідальність за лобіювання без реєстрації;
• штрафи за несвоєчасне або неподання звіту;
• вчинення дій в умовах конфлікту інтересів під час лобіювання;
• розширення повноважень працівників НАЗК.

Раніше президент України Володимир Зеленський підписав закон №10337 “Про доброчесне лобіювання”. Він визначає правові межі лобістської діяльності в Україні, права та обов’язки суб’єктів; передбачає створення при НАЗК Реєстру прозорості, звітування тих, кого визначено як суб’єктів лобіювання і контроль за дотриманням ними правил лобіювання. 

Закон має набути чинності через два місяці після запуску Реєстру прозорості, але не пізніше ніж 1 січня 2025 року. 

Додамо, що ухвалення закону про доброчесне лобіювання було однією з чотирьох додаткових вимог Єврокомісії, сформульованих у звіті про розширення в листопаді 2023 року. Водночас документ критикували за те, що його норми можуть стати перешкодою для доброчесної діяльності експертних громадських організацій, які просувають ті чи інші реформи. 

Нагадаємо, Верховна Рада 23 лютого ухвалила в цілому законопроєкт №10337 “Про доброчесне лобіювання”. Таке рішення парламенту підтримали 236 народних депутатів. 

Як зазначає “Укрінформ”, до другого читання парламентарі уточнили термінологію закону та сферу його дії.

Зокрема, було вилучено з документа поняття “адвокація” та положення, які мали б урегулювати відповідні відносини.

Лобіювання визначається як діяльність, що ведеться з метою впливу або спроби впливу на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (тобто за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її ведення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.

Окрім того, було запропоновано встановити, що предметом лобіювання не може бути нормативно-правовий акт щодо:

• оголошення загальної або часткової мобілізації; 
• введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану;
• оголошення за поданням президента стану війни й укладення миру;
• використання Збройних сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
• введення в країні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану;
• оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
• зміни території країни;
• також амністії.

Також Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10373 щодо порушення законодавства у сфері здійснення лобіювання. За законопроєкт проголосували 227 парламентарів.

Раніше правозахисники закликали депутатів змінити законопроєкт про лобіювання, який у тому вигляді загрожував свободі й демократії.