Данілов: На борту Іл-76, що впав у Росії, не було українських військовополонених

Секретар Ради національної безпеки й оборони вважає, що на борту військово-транспортного російського літака Іл-76, який впав у РФ 24 січня поточного року, не було українських військовополонених.

Про це він розповів у інтерв’ю виданню “Бабель”. 

Місце падіння літака. Фото: ТАСС

На думку Данілова, стверджувати це можна, базуючись на даних щодо випадку авіатрощі у Тегерані у січні 2020 року. 

“Чи були там наші полонені, я вам точно можу сказати — ні. Кажу це на основі того досвіду, який у нас був після Тегерану, і на основі того, що відбувалося далі. Якби це дійсно сталося, то кількість біологічного матеріалу, те, що називається, скажімо так, загиблі, було б в значній кількості”, – каже посадовець. 

Данілов упевнений, що російська влада, якби на борту літака справді були військовополонені, скористалась би можливістю показати тіла. 

“У них була заготовлена вся ця історія… Їм нема чого показати, бо якби це сталося насправді, то була б зовсім інша картинка”, – вважає Данілов. 

Раніше в ООН казали, що не можуть перевірити, чи були українські військовополонені на борту російського Іл-76. Водночас видання The New York Times з посиланням на джерела у владі США зазначало: американські посадовці вважають, що літак, який до цього активно перевозив зброю, збила ракета з комплексу Patriot, але щодо наявності полонених на борту, то цю інформацію не можуть ні підтвердити, ні спростувати. 

Нагадаємо, що російський військово-транспортний літак Іл-76 впав 24 січня у Бєлгородській області РФ. Усі, хто перебував на борту, загинули. За однією з версій, цей літак міг перевозити ракети С-300, однак у РФ заявляють, що на борту були українські військовополонені. Офіційно росіяни не публікувалиі  списку нібито тих, кого готували до обміну, водночас вже опублікували імена членів екіпажу.

Українські розвідники підтверджували, що 24 січня дійсно мав відбутися обмін полоненими між Росією та Україною, але цього не сталося. Після падіння літака представник головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов заявив, що до моргу в Білгороді доставили лише п’ять тіл. Великої кількості тіл не було видно й на роликах, які публікували з місяця трощі. 

Україна версію про перебування військовополонених на борту наразі не підтверджує. Військові аналітики припускають, що атаку Росія використовує, щоб посіяти в Україні невдоволення, а також зупинити міжнародну допомогу. Це узгоджується з іншими російськими інформаційними зусиллями, що мають цю ж мету.

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк звертала увагу, що якщо військовополонених дійсно перевозили на військовому літаку та ще й, можливо, зі зброєю, то це може бути порушенням статті 46 Третьої Женевської конвенції.

Безпека військовополонених на будь-якому етапі їхнього полону – це відповідальність держави, що тримає в полоні.