“Нічого не зрозуміли”: Українське товариство глухих критикує жестовий переклад нацвідбору Євробачення

Переклад жестовою мовою національного відбору на міжнародний пісенний конкурс “Євробачення”-2024 здійснили на рівні аматорів. 

Про це розповіла перша заступниця голови Українського товариства глухих Тетяна Кривко в коментарі Інтерфакс-Україна. 

Перекладачка жестової мови Катерина Заботкіна. Фото з її фейсбук-сторінки

Цьогоріч фінал нацвідбору вперше за історію його проведення в Україні мав супровід жестовою мовою: перекладачкою розмовних студій була Ольга Буназів, а за адаптацію пісень відповідала Катерина Заботкіна. Остання почала вивчати жестову мову в 16 років, користуючись відеоуроками, і робота на Євробаченні ще кілька років, за її власними словами, здавалася нездійсненною мрією. 

В Українському товаристві глухих кажуть, що національний відбір міг сподобатися лише аудиторії, яка чує, бо люди, які мають знижений слух або зовсім не чують і користуються жестовою мовою, не зрозуміли перекладу. 

“Глухі люди кажуть просто: “Я нічого не зрозумів”… Найсумніше в цій історії те, що, прагнучи зробити начебто добру справу, організатори зовсім не врахували, чи комфортно буде подано матеріал для людей, які не чують… отримуємо відгуки розчарованості та навіть відчуття того, що організатори зневажили жестомовних осіб, запропонувавши їм низькосортний вид перекладу жестовою мовою”, – розповідають у товаристві.  

Перекладачка Заботкіна публічно критику з боку товариства поки не коментувала, але раніше на критичні коментарі щодо мови, якою перекладали пісні, зазначала, що використовувала українську. 

“Я порівнюю виконання пісні жестовою мовою з невеликою виставою, бо за три-чотири хвилини ти маєш передати все: ритм, сенс, акценти в пісні, які коронні фішки додав артист. Тому за цей час потрібно показати все. І тут можна собі дозволити інтерпретувати так, як ти це вважаєш за доцільне. Якщо це гра на гітарі – можна показувати гітару, якщо барабани, різні види бочок – також по-різному можна показувати. Тут справа смаку і професіоналізму виконавця пісні жестовою мовою”, – казала вона в ефірі національного телемарафону. 

Фото: visitukraine.today

Судячи з інтерв’ю Заботкіної, вона не вперше бере участь у фестивалях як перекладачка, а також нібито вчилась у викладачів жестової мови. Жінка не розповідала, як саме потрапила на роботу на фінал нацвідбору, втім казала, що з другою перекладачкою Ольгою Буназів познайомилась у соцмережах.

Заботкіна стала відома напередодні Євробачення, коли почала записувати фрагменти пісень учасників, перекладаючи жестовою мовою.  

Останніми роками у світі поширеною стає практика, коли на концертах працюють перекладачі жестової мови. У 2019 році на фестивалі Atlas Weekend у Києві організатори, наприклад, залучили до такої роботи Амбер Галловей Галлео, яка є авторкою унікального стилю адаптації музики для людей з порушеннями слуху.

Нагадаємо, що торік у Києві запрацював єдиний номер для всіх надзвичайних ситуацій, звернутись на який можна жестовою мовою. Усього за місяць таких звернень було майже 1,5 тисячі.