Закон про заморожені репродуктивні клітини військових хочуть змінити: що з ним не так?

Дата: 26 Січня 2024
A+ A- Підписатися

Ухвалений торік Верховною Радою закон, що дозволяє військовим безоплатно зберігати свої репродуктивні клітини в кріобанках за державний кошт, можуть змінити або скасувати. Адже закон містить норму про знищення збережених статевих клітин у разі смерті військовослужбовця, яка обурила громадськість.

Про це заявила народна депутатка Соломія Бобровська

Ілюстраційне зображення. Фото: Claire Harbage / NPR

У пояснювальній записці автори закону звертали увагу, що внаслідок російської агресії захисники та захисниці отримують поранення, що призводять до втрати репродуктивних функцій, – фактично це значно обмежує право цих громадян на батьківство або материнство. Це право є одним з особистих немайнових прав подружжя, закріплених у Сімейному кодексіі .

Ухвалений закон має набрати чинності у березні поточного року. 

Втім, як виявилось, під час другого читання нардепи ухвалили норму, згідно із якою “у разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією”і

Увагу на цю норму звернула адвокатка Олена Бабич. Вона консультувала вдову військовослужбовця, яка разом з чоловіком помістила клітини на зберігання ще до ухвалення закону, а тепер через прийнятий закон, ймовірно, не зможе стати матір’ю їхньої спільної дитини. 

“От як пояснити вбитій горем жінці, яка буквально пару місяців назад оформлювала з чоловіком документи, щоб народити дитину, що поки її чоловік боронив державу і загинув, наші законотворці буквально позбавили його права бути батьком після своєї смерті?!” – запитувала у підписників Бабич. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Вікіпедія

Історія обурила чимало людей, серед яких громадські діячі та військові. До прикладу, військова, активістка та письменниця Ярина Чорногуз з посиланням на знайомих депутатів стверджує, що причиною ухвалення документа у його чинному вигляді стало побоювання, що держава не зможе виплачувати компенсації дітям, народженим у такий спосіб. 

“Нешановні ініціатори цього закону, невже ви дійсно вважаєте, що вдови та вдівці народжують дітей на самоті по загибелі своїх коханих на війні заради виплат? Це треба розуміння гуманності та шлях військової людини мати на рівні нижче плінтуса. Якщо держава не стягне виплати, то може варто саме ці виплати у цьому конкретному випадку скасувати чи зменшити? А право народити дитину по загибелі коханої людини воїна таки залишити?” – обурюється бійчиня. 

За словами нардепки Бобровської, зміни до закону вона готуватиме разом з колежанками. 

“Мені дуже соромно, що зміни можуть відбутись лише через публічні випадки, які бʼють всередині суспільства”, – підсумовує вона. 

Про наміри змінити закон, щоб скасувати згадану норму, заявила також народна депутатка Ірина Геращенко, яка була серед авторів законопроєкту. За її словами, цю правку до проєкту перед другим читанням вніс депутат Михайло Радуцький.

“Зараз готуємо зміни, вже реєструємо, і закон буде змінено вже в лютому. Його ж тільки підписали, і неможливо було вносити зміни”, – написала Ірина Геращенко у коментарях під постом Ярини Чорногуз. 

Відреагувала на скандал й інша авторка закону про забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство Ольга Стефанішина. Вона пообіцяла, що зміни до закону будуть розглянуті вже на найближчому засіданні парламенту:

“У парламенту є півтора місяця, щоб виправити ганебну помилку, якою хочуть позбавити жінок можливості мати дитину від коханого, який загинув на фронті. До 23.03.2024 р. ніякої утилізації не буде. На найближчому засіданні парламенту має бути проголосована зміна до цього закону, яка скасує цю норму. Коли я ставила свій підпис під цим проєктом закону, цієї жахливої правки не було. Я, повірте, дуже добре розумію обурення жінок, які втратили чоловіків на війні”,написала Стефанішина на своїй фейсбук-сторінці.

Нагадаємо, що розвиток репродуктивних технологій в уряді називали одним із пріоритетів охорони здоров’я на наступні сім–вісім років. 

Фотографія обкладинки: вікіпедія 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter