Правозахисники пропонують включити медіаграмотність до шкільної програми
Правозахисники пропонують створити російськомовне медіа, яке мовило би по всьому світу, з фокусом на пострадянські країни, та надавало би інформацію про Росію, альтернативну прокремлівським ЗМІ.
Про це йдеться у рекомендаціях, розроблених грузинським медійним експертом, постійним автором “Радіо Свобода” Олегом Панфіловим та українським експертом Михайлом Хильком. Рекомендації були представлені на заході, присвяченому російській пропаганді, який провели нещодавно у Європарламенті Центр Громадянських Свобод і Євромайдан SOS спільно з чеською неурядовою організацією Людина в біді (People in Need), українською ініціативою StopFake.org за підтримки європарламентарів із ЕРР.
Зокрема, правозахисники запропонували:
– створювати та підтримувати моніторингові групи для збору та аналізу інформації щодо рівня пропаганди, різноманітних форм обмеження діяльності журналістів, маніпуляцій інформацією в медіа;
– створити команду юристів для розробки механізму обмеження здатності російських пропагандистських медіа діяти на території ЄС та країн Східного партнерства;
– зупинити процес введення в оману європейських громадян, яким засновані Кремлем лобістські структури представляють як “незалежні мозкові центри”;
– розвивати нульову толерантність щодо корупції в європейських медіа, доводити пропагандистський характер тих чи інших матеріалів;
– підтримувати проекти з викриття фейків та пропаганди;
– виховувати нове покоління журналістів, підвищувати рівень медіаграмотності – зокрема, включити медіаграмотність до шкільної програми, щоб навчити людей захищатися від пропаганди та критично оцінювати інформацію;
Також експерти зазначили, що створення лише альтернативного медіа недостатньо, оскільки є люди, що роками живуть в Євросоюзі, але вірять російській пропаганді, і справа не у відсутності альтернативних джерел інформації. Тому тут потрібен системний підхід, що вимагає уважного вивчення теорії масової комунікації, психології, залучення наукового потенціалу.
Крім того, правозахисники зауважують, що важливо збільшувати кількість корпунктів у країнах Європейської політики сусідства: “Неможливо зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні, Білорусі або Вірменії, якщо новини про ці країни готуються в московських редакціях“.
