У ЄСПЛ відбулись усні слухання в справі “Україна проти Росії” щодо Криму
У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) 13 грудня відбулись усні слухання по суті міждержавної справи “Україна проти Росії” щодо Криму.
Про це повідомила уповноважена в справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
Мітинг у День кримського опору російській окупації, який відзначається в Україні щороку 26 лютого, Львів. Джерело: UKRINFORM / PHOTOSHOT / EAST NEWSУ Страсбурзі судді розглянули справи за №20958/14 та №38334/18, уточнила вона. Вони стосуються звинувачень України в системі порушення Європейської конвенції з прав людини РФ у Криму починаючи з лютого 2014-го, а також переміщення українських засуджених на російську територію та переслідування українських політв’язнів.
Разом із Сокоренко позицію уряду України в цій міжнародній справі представляла заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.
“Також нам допомагав наш британський юридичний радник Бен Емерсон (KC), з яким працюємо з 2017 року, а також “міждержавна” частина Секретаріату Уповноваженого в справах Європейського суду з прав людини в особі Андрія Лукши та Олексія Якубенка”, – написала уповноважена в справах ЄСПЛ.
Російський уряд-відповідач не повідомив суд про імена своїх представників до початку судового засідання та не був присутній на судовому засіданні. За відсутності достатніх підстав для неявки Велика палата ЄСПЛ вирішила продовжити слухання без представників Росії.
Сокоренко під час виступу в суді наголосила, що з початку окупації Криму 2014 року ситуація з дотриманням прав людини там погіршується. Постраждалі від дій окупаційної влади не можуть захистити свої права та отримати компенсацію внаслідок незаконних та варварських дій російських окупантів.
Росія відмовляється співпрацювати з будь-якою стороною, зокрема й з ЄСПЛ, щодо фактів порушення прав людини на окупованих територіях України, що значно погіршує ситуацію з їхнім дотриманням.
Український уряд у суді стверджує, що Росія з 27 лютого 2014 року контролює складові частини України – Автономну Республіку Крим (АРК) та місто Севастополь – завдяки своїй військовій присутності на півострові. Відтоді Росія здійснювала екстериторіальну юрисдикцію щодо ситуації, яка призвела до адміністративної практики порушень прав людини.
Уряд України посилається, зокрема, на кілька статей конвенції:
- стаття 2 – право на життя;
- стаття 3 – заборона нелюдського поводження та тортур;
- стаття 5 – право на свободу та недоторканність;
- стаття 6 – право на справедливий суд;
- стаття 8 – право на повагу до приватного життя;
- стаття 9 – свобода віросповідання;
- стаття 10 – свобода вираження поглядів;
- стаття 11 – свобода зібрань та інші.
У заяві №38334/18 щодо переміщення ув’язнених з окупованих територій на територію країни-агресора уряд-заявник посилається на статтю 7 – покарання без закону та статтю 18 – обмеження застосування обмежень прав.
Сокоренко повідомила, що представники українського уряду, беручи до уваги потужну доказову базу, яку вони надали за останні дев’ять років, включно з аргументами під час нинішніх усних слухань, попросили ЄСПЛ визнати Росію відповідальною за порушення прав людини, гарантованих конвенцією, які розглядаються в міждержавній справі.
Уповноважена в справах ЄСПЛ нагадала, що саме з “кримської” міждержавної справи почалася безпрецедентна “міждержавна” історія України в Європейському суді. Ухвалу щодо прийнятності справи суд оголосив 14 січня 2021 року. Вперше юридичний факт окупації Росією Криму та Севастополя визнав на міжнародному рівні міжнародний судовий орган. Тоді ж відбулося доєднання до “кримського” кейсу ще однієї міждержавної справи за заявою № 38334/18 щодо політичних в’язнів.
Наступний крок у справі – рішення ЄСПЛ щодо суті стосовно Криму, пояснила Сокоренко.
Нагадаємо, що 16 грудня 2020 року ЄСПЛ визнав заяву України частково прийнятною, встановивши, що прийнятні скарги підпадають під “юрисдикцію” Росії на підставі ефективного контролю, який вона здійснювала над Кримом станом на 27 лютого 2014 року.
Загалом Україна має чотири міждержавні справи проти Росії, зокрема одну спільно з Нідерландами. На розгляді ЄСПЛ перебуває понад 7,4 тисячі індивідуальних заяв щодо подій в окупованому Криму, Сході України та Азовському морі, а також щодо військових дії Росії на території України з 24 лютого 2022 року.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що ЄСПЛ у липні 2023 року вилучив з розгляду скаргу Росії проти України, бо РФ не відповідала суду на його запити, що свідчить про втрату заявником інтересу до справи.
Справа стосувалася заяви російського уряду від липня 2021 року про “адміністративну практику в Україні, зокрема щодо вбивств, викрадень, примусового переміщення, втручання в право голосу, обмеження використання російської мови та нападів на російські посольства та консульства”.
Скаржилися росіяни й на припинення водопостачання до окупованого ними Криму через Північно-Кримський канал, а також намагалися переконати, що Україна є відповідальною за смерть людей на борту рейсу MH-17, бо не закрила свій повітряний простір.
