Серед причин, чому ЛГБТ-біженці з України не можуть знайти роботу, – незнання мови та психологічне виснаження: дослідження

Громадська організація “Gender Stream” провела дослідження щодо становища ЛГБТ-біженців з України в країнах ЄС. Із 34 учасників опитування лише 14 мають повну чи майже повну зайнятість. З них шестеро – працюють в українських правозахисних громадських організаціях.

Серед причин, чому інші ЛГБТ-біженці не можуть знайти роботу, ті називали мовний барʼєр, моральне виснаження, нездатність підтвердити свою кваліфікацію задля працевлаштування на місцевому рівні, відмову від низькокваліфікованих заявок. 

Про це свідчать результати дослідження “ЛГБТК+-біженці з України в країнах ЄС: виклики і потреби”.

Фото: Mohssen Assanimoghaddam

Для людей, які не можуть влаштуватися за професією на місцевому рівні або не володіють мовою, один з варіантів працевлаштування – погоджуватися на низькокваліфіковану роботу. Дослідження показує, що зазвичай такий вибір роблять люди з дітьми або літніми родичами. 

Водночас люди, які почали працювати на фізично складних, але низьких за рівнем компетенції посадах, не звинувачують країну, що приймає, у тому, що та не створила для них кращих умов або не попіклувалася про їхнє працевлаштування на наявному ринку праці. 

Проте всі опитувані, які працюють на тяжких роботах та мають довгий робочий день, не можуть відвідувати мовні курси або опановувати нову професію. Хоча всі вони хотіли б це робити, щоб мати можливість професійного зростання. 

Тим часом у Німеччині та Австрії українські біженці можуть узяти відпустку на роботі та зосередитися на вивченні мови або проходженні інтеграційних курсів, отримуючи водночас допомогу від держави. Це дозволяє їм підвищити свої шанси на отримання вищої посади. 

Як показує дослідження, після 10 місяців проживання в німецькомовних країнах більшість респондентів, які не вчили німецьку раніше, все ще мали рівень володіння мовою А2, і лише один – В1. Тобто їм потрібно ще один-півтора року інтенсивних занять мовою, щоб навчитися говорити на рівні, прийнятному для вступу до університету або для проходження співбесід на висококваліфіковані посади.

Раніше ZMINA писала, що ЛГБТ-українці, які вимушені були виїхати з України, рятуючись від війни, відзначають в усіх країнах, що приймають, відсутність підтримки з боку державних інституцій та місцевих ЛГБТ-організацій. 

Нині в країнах Європейського Союзу немає жодної централізованої програми підтримки ЛГБТ-біженців з України під час повномасштабного вторгнення. 

Нагадаємо, що наприкінці червня міністерство культури Естонії запропонувало нові умови навчання естонської мови для одержувачів міжнародного захисту. Вони передбачають виплату компенсації державі в разі переривання навчання. Деякі посадовці засуджують таку пропозицію, наголошуючи на її недоречності.