У справі кримського політв’язня Енвера Кроша таємний свідок заявив, що у мечеті та будинку активіста не говорили про тероризм
Таємний свідок під псевдонімом Джафер Гафаров під час засідання у кримінальній справі першої Джанкойської групи “Хізб-ут-Тахрір” заявив, що учасники зборів, які проводились у мечеті в селищі Новостепове Джанкойського району та вдома у кримського татарина Енвера Кроша, жодного разу не говорили про тероризм.
Про це повідомляє громадське об’єднання “Кримська солідарність” з посиланням на адвоката Еміля Курбедінова.
Енвер КрошГафарова допитували у понеділок, 7 липня. Як зазначає Еміль Курбедінов, на конкретні питання сторони захисту він відповісти не міг, але при цьому “чітко відповів, що ніколи не чув розмови про теракти, зброю, вибухи, захоплення заручників”.
При цьому питання адвоката про те, чи загрожував Гафарову хтось із підсудних та чому його ім’я засекретили, суд зняв.
Суд також не прийняв клопотання, в якому захисник вимагав, щоб оголосили особисті дані свідка, тому що в суді “не було надано жодного доказу загрози його життю та здоров’ю”.
У суді анонім під ім’ям Джафер Гафаров розповів, що з Енвером Крошем він познайомився у 2012 році. Свідок описує, що сухбети та халакати “носили нібито пристойний характер вивчення ісламу та дотримання прав мусульман у Криму”. При цьому, за словами Гафарова, на таких зборах “постійно порушувалося питання обмеження прав мусульман, які нібито є єдиним носієм влади в регіоні”. Обговорювали й “політичні питання” — стисло додавав свідок.
Також свідок вважає, що підсудні займалися вербуванням та “обробкою людей в ідеологічному плані”, залучали місцевих, зокрема родичів, друзів, сусідів, щоб вони вступили до “Хізб-ут-Тахрір”. На зборах підсудні просили їхніх учасників читати літературу, готувати доповіді, казали, що треба “скинути владу невірних у насильницький спосіб”. При цьому “невірних” Джафер Гафаров назвав не “кяфірами”, а “куфрами” – тобто, дослівно кажучи, “невірою”. Яким саме насильницьким способом підсудні збиралися повалити владу, свідок не уточнював.
Допит Гафарова продовжиться у наступному судовому засіданні.
Нагадаємо, що російський суд розглядає кримінальну справу першої Джанкойської групи “Хізб ут-Тахрір”, у яких росіяни переслідують Енвера Кроша, громадянського журналіста Вілена Темер’янова, Ріната Алієва, Мурата Мустафаєва, Сейтягу Аббозова та Едема Бекірова.
Як відомо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема, в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонено, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова.
Кримських татар заарештували у тимчасово окупованому Росією Джанкої у серпні 2022 року за звинуваченнями у зв’язках з ісламською політичною партією Хізб ут-Тахрір. Основним доказом у цій кримінальній справі є аудіозапис розмови у мечеті за 2015 рік. Еміль Курбедінов упевнений, що її витягли з архівів ФСБ через вісім років. За його словами, усі ці роки ці люди кримінально не переслідувалися і жодної небезпеки для суспільства не несли.
При цьому захист вважає, що спецслужби навмисне “прив’язали” справу кримських мусульман із Джанкоя до подій в Україні.
Політики, спецслужби та ЗМІ озвучили, що нібито було ліквідовано "терористичний осередок", яким керували з України. Це такий уже наратив, продиктований цим часом, пов'язаний із тими подіями, що відбуваються після лютого 2022 року
Еміль Курбедінов
Під час судового слідства ні адвокатам, ні підзахисним не було надано можливості ознайомлюватися з матеріалами, які суд надсилав на експертизу. Також за цей період не було встановлено жодних планів щодо здійснення терористичного акту чи інших насильницьких дій.
За останніми даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує 182 кримських політв’язнів, серед яких 116 кримських татар.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Раніше заступник голови МЗС України Андрій Мельник заявив, що Україна повинна негайно отримати в 10 разів більшу військову допомогу, ніж вона отримала від союзників дотепер, щоб завершити війну цього року.
Напередодні писати листи підтримки бранцям Кремля закликали Представництво президента України в Автономній Республіці Крим, Центр прав людини ZMINA та “PEN Україна”.
