Російський суддя Анатолій Солін відмовився допитати експертів та свідків у справі політв’язнів “другої сімферопольської групи “Хізб ут-Тахрір”

Дата: 22 Травня 2023
A+ A- Підписатися

Апеляційний суд у Власисі не дозволив допитати експертів та свідків у справі кримських політв’язнів Тофіка Абдулгазієва, Владлена Абдулкадирова, Ізета Абдуллаєва, Меджита Абдурахманова та Біляла Аділова.

Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”.

Політв’язні “другої сімферопольської групи “Хізб ут-Тахрір”

У правозахисному об’єднанні нагадали, що 12 травня 2022 року кримських татар засудили до тривалих термінів – від 14 до 15 років позбавлення волі. 

Під час засідання адвокати подали клопотання про допит свідків, яких суд першої інстанції не дозволив допитати під час розгляду кримінальної справи. На попередньому слідстві адвокатам також не дозволили поставити запитання експертам з боку слідства.

“У суді першої інстанції ми клопотали перед судом таки надати нам можливість дотриматися основного принципу в судовому засіданні – рівноправності сторін і таки дати можливість допитати свідків експертів, але суд апеляційної інстанції в цьому відмовив”, – прокоментував адвокат Еміль Курбедінов.

Відмову в задоволенні клопотань суд у Власисі аргументував тим, що “він не має наміру влаштовувати ще один слідчий захід” в апеляційній інстанції. Суддя Анатолій Солін заявив, що “якщо в нарадчій кімнаті він таки встановить, що було якесь порушення у відмові допитати свідків на слідстві та в суді першої інстанції, то він ухвалить відповідне рішення”.

“Ми чудово знаємо результати цих апеляційних розглядів, і думаю, що це просто черговий показник того, що ніхто не має наміру розбиратися в цих справах, і черговий показник того, щоб швидше “закруглялися” в апеляційній інстанції”, – додав захисник.

Після закінчення подання доповнень до своїх апеляційних скарг політв’язні перейшли до етапу дебатів. 

Нагадаємо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.

Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонено, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.

У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення українського Кримського півострова.

Як відомо, 27 березня 2019 року в Криму проходили наймасовіші обшуки в будинках кримських мусульман за останні десятиліття. Слідчі дії проводили в Кам’янці, Строганівці, Білому – це тимчасово окуповані Росією селища, в яких живуть переважно кримські татари. На місцях працювали співробітники ФСБ, ОМОНу, Росгвардії, поліції, ДПС.

25 кримськотатарських громадських активістів (Руслан Сулейманов, Алім Карімов, Рустем Шейхалієв, Меджит Абдурахманов, Яшар Муєдінов, Білял Аділов, Джеміль Гафаров, Різа Ізетов, Ізет Абдуллаєв, Асан Яніков, Шабан Умеров, Тофік Абдулгазієв, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Акім Бекіров, Фарход Базаров, Сервет Газієв, Сейран Муртаза, Ерфан Османов, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Ескендер Сулейманов, Енвер Аметов, Владлен Абдулкадиров та Раїм Айвазов) обвинуватили в причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”. Більшість заарештованих є учасниками правозахисного об’єднання “Кримська солідарність”.

За останніми даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує 182 кримських політв’язні, серед яких 116 кримських татар.
 
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
 
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
 
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter