Запобіжник проти цензури: як працюватиме спільне регулювання у сфері онлайн-медіа

Закон “Про медіа” вперше впроваджує в Україні систему спільного регулювання, яка має на меті збільшити участь самих медіа в розробленні та визначенні вимог до змісту контенту через ухвалення кодексів та забезпечити недопущення цензури й зловживання свободою слова.

Про те, хто має створити орган співрегулювання, як він функціонуватиме та на що зможе впливати, читайте в черговому матеріалі із серії публікацій про ключові положення Закону “Про медіа” від експертів Лабораторії цифрової безпеки.

Які питання регулюватиме орган?

Насамперед варто зазначити, що наявність спільного регулювання у сфері медіа не обмежує свободи саморегулювання у сфері медіа та журналістики, яке діє на принципах добровільної участі, самоврядності та невтручання держави. Співрегулювання орієнтоване передусім на забезпечення виконання вимог Закону “Про медіа” та взаємодію з Національною радою, зокрема під час встановлення порушень. Натомість сфера дотримання журналістських стандартів має і буде залишатися поза державним регулюванням.

Фактично систем співрегулювання існуватиме декілька, адже кожен тип суб’єктів (аудіовізуальні, друковані, провайдери платформ) створюватиме власний орган, який якнайкраще враховуватиме специфіку їхньої діяльності. Водночас задля уникнення необґрунтованих розбіжностей у регулюванні різних медіа Національна рада може ініціювати процедури узгодження критеріїв, що були розроблені представниками різних медіа.

Предметом спільного регулювання для суб’єктів у сфері онлайн-медіа буде:

1. Встановлення критеріїв зарахування осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа відповідно до частини одинадцятої статті 2 Закону “Про медіа”.
2. Визначення критеріїв зарахування інформації до такої, яку заборонено поширювати на території України відповідно до пунктів 1–4, 6–14 частини першої статті 36, пунктів 1–2 частини першої, частини другої статті 119 Закону “Про медіа”.
3. Визначення критеріїв зарахування інформації до такої, що може заподіяти шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дітей.
4. Затвердження вимог до демонстрування спеціальних попереджень (включно з їхніми ескізами) та вимог до оголошення звукових попереджень, передбачених статтею 42 Закону “Про медіа”.
5. Визначення порядку віднесення суб’єктом у сфері медіа інформації до відповідних вікових категорій дітей та обрання відповідних попереджень (символів).
6. Визначення критеріїв зарахування рекламної інформації (комерційних повідомлень) до такої, що може вважатися шкідливою згідно з вимогами законодавства про рекламу. 

 Хто створюватиме орган спільного регулювання?

Стаття 93 Закону “Про медіа” передбачає, що створити орган спільного регулювання можуть лише зареєстровані онлайн-медіа. Ініціатива може бути подана до Національної ради одним чи кількома суб’єктами, але не раніше ніж через шість місяців із дня набрання чинності законом.

Національна рада впродовж 10 робочих днів із дня отримання звернення від ініціаторів зобов’язана ухвалити рішення про початок прийняття заяв щодо участі в робочій групі з організації та проведення установчих загальних зборів і затвердження проєкту статуту органу спільного регулювання у відповідній сфері медіа. Зареєстровані онлайн-медіа матимуть 30 днів з дати оприлюднення рішення Національної ради, щоб подати заяви на участь.

Заяву про участь у робочій групі мають право подати суб’єкти у відповідній сфері медіа, які на дату подання заяви ведуть діяльність у такій сфері не менш ніж три роки.

До робочої групи можуть увійти 12 осіб, що обиратимуться рейтинговим голосуванням усіх, хто подав відповідні заяви на участь. Робоча група зобов’язана затвердити проєкт статуту органу спільного регулювання та провести установчі загальні збори органу спільного регулювання впродовж трьох місяців із дня проведення першого засідання робочої групи.

Суб’єкти у сфері медіа, які брали участь у робочій групі та взяли участь в установчих загальних зборах, з моменту реєстрації органу спільного регулювання (як громадської спілки) набувають повноважень його засновників та членів. Водночас усі інші зареєстровані суб’єкти у сфері онлайн-медіа мають право безперешкодно стати членом органу співрегулювання. Звісно, за умови сплати членських внесків, за кошт яких здійснюється фінансування діяльності такого органу. Фінансування органу може здійснюватися також з інших не заборонених законом джерел.

Діяльність органу спільного регулювання забезпечує правління, що призначається загальними зборами, в яких мають узяти участь не менш ніж половина членів органу спільного регулювання на дату проведення зборів.

Кодекси та правила

Ключовим повноваженням органу спільного регулювання є затвердження кодексів (правил) створення та поширення інформації у сферах спільного регулювання.

Для кожного кодексу правління має створити окрему робочу групу, не менш третина складу якої – представники, делеговані Національною радою.

Після розроблення за кодекс спочатку голосує правління органу спільного регулювання, потім проєкт передається на затвердження Національній раді. Після ухвалення Національною радою рішення про затвердження кодексу розпочинається процедура підписання кодексу (правил) суб’єктами у сфері медіа.

Якщо Національна рада не ухвалить рішення про затвердження кодексу (правил) упродовж двох місяців після його передання, правління має право повернути проєкт кодексу (правил) робочій групі на доопрацювання або почати процедуру його підписання. 

Проєкт кодексу набуває чинності з моменту його підписання не менш ніж 50 % із загальної кількості членів органу спільного регулювання на дату початку процедури підписання. Кодекси можуть бути також підписані будь-яким іншим суб’єктом у сфері медіа.

Закон не встановлює часових обмежень для ухвалення кодексів. До їхнього ухвалення Національна рада може застосовувати положення закону на власний розсуд з дотриманням вимог міжнародних стандартів.

Проте закон містить застереження щодо критеріїв онлайн-медіа. У разі якщо впродовж одного року з дня набрання чинності законом орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа не буде створений або не визначить критеріїв зарахування осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа, Національна рада має право затвердити такі критерії власним рішенням. Затверджені Національною радою критерії втратять чинність, коли орган спільного регулювання затвердить нові.

Експертні висновки

Інша важлива функція спільного регулювання – забезпечення механізму надання висновків щодо відповідності інформації, поширеної суб’єктом у сфері медіа, кодексам (правилам) спільного регулювання у випадках виявлення Національною радою ознак можливого порушення таким суб’єктом вимог законодавства та/або умов ліцензії. Це є важливою гарантією проти зловживань з боку регулятора.

Для надання висновків правління органу спільного регулювання створює відповідні експертні колегії, члени яких висуваються правлінням та затверджуються Національною радою з-поміж запропонованих кандидатів.

Висновки експертних колегій органу спільного регулювання мають рекомендаційний характер. Однак, якщо Національна рада відхиляє їх, вона зобов’язана обґрунтувати причини відхилення.

На експертизу органу спільного регулювання можуть бути передані питання, що перебувають на розгляді Національної ради, у будь-який момент до ухвалення нею остаточного рішення:

• за ініціативою суб’єкта у сфері медіа, якщо це питання стосується порушення ним вимог законодавства щодо змісту поширеної ним інформації, та за умови, що він підписав кодекс щодо поширення відповідної інформації;
• за ініціативою Національної ради, якщо це питання стосується вимог до змісту інформації, що поширена суб’єктом у сфері медіа, який не підписав кодекс щодо поширення відповідної інформації, і якщо таке питання має загальногалузеве значення.

Експертні колегії з періодичністю, встановленою правлінням, мають також здійснювати узагальнення практики застосування кодексів спільного регулювання та надавати пропозиції щодо необхідності внесення до них змін.

Резюме

Створення системи спільного регулювання у сфері онлайн-медіа є важливим інструментом взаємодії між медіа та регулятором, для якого запропоноване регулювання онлайну також є новим. Ефективний орган спільного регулювання та його ініціативність у напрацюванні контентних кодексів і участь у розгляді справ про можливі порушення точно сприятиме збалансованішому реагуванню з боку держави. Водночас оцінити життєдіяльність запропонованої системи на практиці ми зможемо не раніше ніж на початку наступного року, коли формування органу спільного регулювання у сфері онлайн-медіа буде завершене.