“Ми зґвалтуємо твою дівчину на твоїх очах”: під час затримання цивільних окупанти застосовують силу проти їхніх родичів

Під час тимчасової окупації Херсонської області російські загарбники, які приходили з обшуками до будинків місцевих жителів, щоб затримати їх, били українців руками та ногами, а також чинили психологічний тиск щодо них чи членів їхніх родин. 

Про це йдеться у звіті Human Rights Watch “Україна: Російський центр катувань у Херсоні”.

Фото: Міноборони РФ

Так, жінка, яка проживає в селі під Херсоном, розповіла, що військові прийшли шукати її родича Валентина (ім’я несправжнє), якого в той час не було вдома.

“Російські військові почали бити мого чоловіка прямо на вулиці та вимагали, щоб він дзвонив Валентину. Моєму чоловікові 59 років, він хворий на рак і дуже слабкий. Вони завдали йому три-чотири удари прикладами автоматів у грудну клітку та в руку. Він упав”, – поділилася жінка.

Валентин повернувся додому та його одразу затримали. Його дружина взяла таксі та поїхала за автомобілем, у якому був її чоловік, до слідчого ізолятора на вулиці Теплоенергетиків. 

У перші години та дні перебування в СІЗО окупанти били Валентина та всіх інших затриманих. Як зазначають очевидці, російські охоронці зазвичай одягали на голови новоприбулих шапки чи мішки, катували їх електрошокером і били до втрати свідомості. Після цього охоронці повертали затриманих до камери й поливали водою, поки ті не приходили до тями. Охоронці змушували Валентина стояти всю ніч з руками над головою і били, коли він їх опускав.

Через чотири місяці російські війська перевели чоловіка в іншу камеру, а потім, коли відступили на лівий берег Дніпра, забрали його з собою. Його родичка розповіла, що Валентин до кінця грудня залишався під вартою в окупованій Чаплинці Херсонської області в підвалі. Вона приїхала туди, щоб привезти їжу, і коли вона запитала про Валентина, російські солдати лише запитали: “Що, ти хочеш приєднатися до нього?”. Наприкінці грудня Валентина звільнили з-під варти без пояснення причин, але покинути окуповану Чаплинку йому не дозволяють.

В іншому випадку 20 квітня близько десяти окупантів у балаклавах увійшли в будинок 47-річного Сергія Ігнатьєва в селі Зеленівка на околиці Херсона, обшукали його будинок, побили та затримали. У будинку також знаходився друг доньки Ігнатьєва – 20-річний Стас. Солдати побили і його.

“Мене почали бити по ногах, по щиколотці, я впав. Вони сказали: “Ми зґвалтуємо твою дівчину на твоїх очах і відріжемо тобі **** (статеві органи. – Ред.)”, – розповів хлопець у телефонному інтервʼю Human Rights Watch.

Потім військові РФ посадили Ігнатьєва, Стаса та його брата, який теж був у гостях, у військову машину та поїхали. Дорогою солдати без пояснень випустили з машини двох молодших чоловіків. Стас розповів, що востаннє бачив Сергія Ігнатьєва саме тоді, у тій машині. Той сидів як у тумані, і, на думку хлопця, у чоловіка був струс мозку. 

Родина Ігнатьєва звернулася із заявами до поліції та прокуратури. У якийсь момент у комендатурі окупаційної влади дружині Ігнатьєва повідомили, що він у в’язниці. Відтоді його родина не отримала жодної інформації про нього.

Нагадаємо, що за попередніми оцінками прокурора відділу розслідування воєнних злочинів Херсонської обласної прокуратури Євгена Терещенка, за цей період зареєстрували від 4 000 до 5 000 випадків затримання цивільних осіб, однак реальна кількість могла бути набагато більшою. 

Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так і по платні психологічні консультації.