Росіяни понад рік утримують чотирьох цивільних, викрадених на Київщині. Ще одного затриманого, ймовірно, вбили
Майже рік тому на Київщині росіяни викрали пʼятьох людей – Юрія Ляха, Євгена Мельникова, Івана Фіцнера та Дмитра і Наталію Очеретянків. Четверо з них досі перебувають у російському полоні, а пʼятого окупанти нібито вбили.
Про це розповідає у своїй статті МІПЛ (Медійна ініціатива за права людини)
Фото МІПЛ: Юрій ЛяхЮрій Лях
27 лютого під час телефонної розмови з матір’ю Юрій Лях сказав, що хтось прострелив колесо його машини. У нього був помаранчевий “Мерседес-Бенц”, на якому він їздив на роботу з Литвинівців до Києва. Щоб замінити колесо, йому треба було поїхати до автосервісу наступного дня. Але ані наступного дня, ані після нього Юрій більше не виходив на зв’язок.
8 березня родина Ляхів виїхала з Литвинівців до Львова. Приїхавши туди, Лідія (мама Юрія) написала про зникнення сина до усіх можливих державних установ. Однак підтвердження того, що Юрій перебуває в російському полоні, вона досі не отримала.
Минулого року під час зустрічі з французькими журналістами Лідія дізналася, що Юрія утримували певний час в селі Димер. Усіх чоловіків, які там сиділи, вивезли до Росії. Тому жінка вважає, що її син теж перебуває там.
“На тій зустрічі були списки полонених, яких тримали на “Вікналенді” (завод) в Димері. І серед них був Юра. Волонтерка Юля Кацімон, яка також утримувалась там, сказала, що прізвище Лях там чула”, – розповідає мати Юрія.
Також не вдалося знайти машину Юрія, хоча маячок, встановлений на ній, показував, що вона знаходиться у Димері.
Лідія весь час сподівалась, що син їй напише з російської в’язниці, але цього так і не відбулося.
“Я хвилююсь, що він міг забути свою адресу, взагалі все забути. Адже у нього раніше травма була серйозна, після якої у нього був постійний головний біль. А в російському полоні через стрес він взагалі міг втратити пам’ять”, – додає жінка.
Фото МІПЛ: Євген МельниковЄвген Мельников
За словами Катерини, дружини Євгена Мельникова, її чоловік зник 26 лютого. До війни вони жили в селі Козаровичі Київської області, де Євген працював на деревообробному підприємстві.
“25-го лютого його начальник з дружиною (Дмитро та Наталія Очеретянки) прийшли до нас переночували, а зранку 26-го лютого вони втрьох пішли на пилораму, де щось нібито треба було забрати. Вони пішли, а за 10 хвилин по селу пішла колона танків. Я йому зателефонувала і кажу: “йдіть звідти швидше, бо танки”. Він сказав, що вони вже не можуть вийти, що вони там гарно сховались”, – розповіла дружина Мельникова.
Після цього Катерина змогла додзвонитись до Євгена лише 28 лютого. Тоді він їй сказав, що з ним усе гаразд, але повернутися звідти він не може. Потім зв’язок з ним знову перервався, а 5 березня, коли дружина знову йому зателефонувала, слухавку взяв росіянин.
“Я кажу: “Женя?”. А той чоловік російською сказав: “Ні”. І вимкнув телефон”.
За словами Катерини, зник не лише Євген, а й подружжя Очеретянків.
Фото МІПЛ: Дмитро та Наталія Очеретянки5 березня до будинку Мельникових прийшли російські військові з обшуком. Всю хату перевернули догори дриґом, а тих, хто був в погребі, вигнали надвір. Тоді ж вони забрали сусідового сина Олександра, якого протримали тиждень на заводі “Вікналенд” та відпустили.
8 березня Катерина разом із сусідами виїхала з села, в якому точилися запеклі бої.
Опинившись у безпеці, Катерина одразу написала заяву до поліції про зникнення чоловіка. Пізніше вона звернулась до інших державних органів влади та правозахисних організацій.
“Минулої весни в соцмережах була інформація, що Євген та Дмитро Очеретянко перебувають у полоні в Брянському СІЗО № 2, але людина ця не захотіла називатися”, – зазначила жінка.
Вже після звільнення Київщини, Катерина ходила до Ігоря, який переховував Євгена та подружжя Очеретянків. Він сказав, що просив їх не йти на пилораму (там росіяни утримували викрадених українців), тому що там небезпечно. Але вони його не послухали.
“Він згодом пішов по них, там його схопили, протримали чотири доби в полоні, потім відпустили”, – додала жінка.
Фото МІПЛ: Іван ФіцнерІван Фіцнер
Іван Фіцнер народився у Миргородському районі Полтавської області, але жив у Києві. Він вважався зниклим безвісти з 12 березня по 30 грудня 2022 року. Розслідуючи обставини зникнення Івана, слідчі з’ясували, що росіяни його розстріляли. Про це МІПЛ розповіла подруга Фіцнера Дарина, яка проживає в Бучі. На початку російського вторгнення вона разом з сином жила у своєї куми у Мироцькому.
12 березня Іван зателефонував Дарині та сказав, що він разом з другом їде до неї, щоб вивезти її з окупації.
“12 березня був останній день “зеленого коридору”…. Ми про це не знали, бо у нас не було зв’язку. Ми евакуювалися з іншою родиною, нас вісім людей у машині було“, – розповіла жінка.
Того дня, за словами Дарини, на Київ рухалась колона автобусів з цивільними. Тому вони сподівались проїхати разом з ними усі російські блокпости. Їхня автівка першою приїхала на блокпост біля Забуччя, де росіяни перевірили їхні документи та зацікавилися Іваном.
“Вони вивели Івана, почали допитуватись, чому у нього німецьке прізвище, завели його на територію приватного будинку, де була їхня база, примусили роздягнутись. А тоді він повернувся в авто, ми рушили далі”, – пригадує Дарина.
За її словами, на блокпосту біля розвилки Дмитрівка – Буча – Михайлівка-Рубежівка, росіяни їх зупинили. Вони чомусь одразу почали перевіряти документи та телефон у Фіцнера.
“Їм щось не сподобалось і вони все допитувалися, навіщо завантажив Телеграм 24 лютого? Викликали інших військових, я вийшла з машини, звернулась до них, сказала, що ми звичайні цивільні, ми їдемо в Київ, питала, навіщо ви його затримали?”, – розповідає жінка.
Російські військові дали Дарині воду та пару своїх сухпайків, які вона викинула, коли дісталася столиці.
“Коли дізнався один, що ми – в Київ, то сказав: “Я б на вашому місці там не затримувався. Україна – шахова дошка у війні Росії та Америки”.
Дарина пригадує, що до блокпоста під’їхав танк, на який посадили Івана і повезли до Дмитрівки. Через годину росіяни їм сказали, щоб вони не чекали Фіцнера, бо у них до нього є питання.
“”Ми його попуткою відправимо”. Здається, вони на першому блокпосту як дізналися прізвище, то повідомили другий, щоб вони його ретельно перевірили. Це була регулярна армія РФ, один із них сказав, що він із Улан-Уде”, – пригадує Дарина.
14 березня вона разом з Івановими друзями почали його розшукувати. Вони розмістили інформацію про чоловіка у соцмережах, а також звернулися у відповідні державні органи. Але жодної інформації про нього ніде не було.
“Ми до останнього сподівались, що він у полоні, і це був шок, коли нам 2 січня 2023 року повідомили, що його знайшли (знайшли 30 грудня 2022 року). Сестри Івана, які живуть в Білорусії, зробили тест ДНК, фото висновків надіслали мені, а я передала в СБУ. Тепер вони повинні провести ідентифікацію”, – зазначила жінка.
Дарина розповіла, що його особу встановили за вцілілим водійським посвідченням.
Наразі відомо, що прокуратура порушила кримінальну справу проти росіян, які вбили Івана. Слідчі також знайшли свідка серед російських військовополонених. Завдяки його свідченням правоохоронці знайшли у лісі місце, де розстріляли Івана.
Раніше ZMINA повідомляла, що на початку березня 2022 року, коли російські війська захопили Ворзель, українця Володимира Бережнова росіяни ув’язнили у власному будинку разом із сусідкою. Згодом чоловіка відпустили і він виїхав до Києва, але 19 березня Володимир вирушив з міста, щоб забрати родину з-під Гостомеля. Після цього зв’язок із ним перервався. А приблизно за пів року рідні дізналися, що Бережнова викрали росіяни і вивезли на територію РФ.
