В Україні анонсували запуск “регуляторної пісочниці” для розробників штучного інтелекту

Український уряд ухвалив рішення про запуск так званої регуляторної пісочниці — sandbox — для розробників штучного інтелекту: контрольованого середовища, в межах якого компанії-розробники зможуть від початкової стадії створювати свій продукт з урахуванням вимог майбутнього акта про регулювання штучного інтелекту, який наразі готують у ЄС.

Про це під час форуму “Штучний інтелект 2.0: регулювання та робота під час війни” повідомив державний експерт Директорату європейської та євроатлантичної інтеграції в Міністерстві цифрової трансформації Гордій Румянцев.

Джерело: pixabay.com

Експерт уточнив, що компанія, яка створює проєкт з використанням штучного інтелекту, може стати учасником “пісочниці” й отримати експертний супровід на всіх етапах розробки продукту. Це надасть їй можливість згодом вийти на ринок ЄС.

Участь у sandbox не обов’язкова, а на розсуд компанії-виробника, сказав Румянцев.

Він пояснив, що Акт про регулювання штучного інтелекту, який наразі розробляють у ЄС, має на меті контроль над прогресом та використанням ШІ з урахуванням громадського інтересу та прав людини. Робота над документом триває від квітня 2021 року, усі нові правила набудуть чинності після узгодження спільної версії тексту закону Радою ЄС та Європарламентом.

За словами Румянцева, якщо Україна ухвалить більш м’який регуляторний акт щодо ШІ, українські компанії не зможуть конкурувати з аналогічними виробниками в ЄС. 

Водночас головний радник з політик руху AccessNow Даніель Лойфер уточнив, що одним з ключових пунктів відповідного Акта є публічні дебати щодо систем з високими ризиками. На його переконання, “пісочниці” можна розглядати як середовища, де компанії підійматимуть стандарти та матимуть змогу комунікувати з регуляторами.

Ще одна перевага використання sandbox — це прозорість, оскільки так можна дізнатися, які ризики враховували розробники ШІ та які стратегії впровадили, сказав експерт.

Нагадаємо, що уряд України затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту два роки тому — у грудні 2020-го. Серед напрямів, про які в ній йдеться, вказані, зокрема, вдосконалення середньої та вищої освіти, підвищення кваліфікації фахівців та фахівчинь у сфері ШІ. Водночас тут наголошується на підвищенні рівня кібербезпеки та вдосконаленні законодавства у сфері кіберзахисту, адже штучний інтелект, відповідно до концепції, хочуть використовувати в оборонній сфері, публічному управлінні, розв’язанні проблем роботи держреєстрів та навіть судочинстві. 

ШІ широко застосовують у світі в різних сферах, зокрема в правоохоронній, судовій та навіть для запобігання харасменту. Проте правозахисники кажуть про те, що без належного врегулювання нові технології можуть становити ризики для права людей на приватність, вираження поглядів, свободу релігії, а також мирні зібрання.

У ЄС, де штучний інтелект планують ширше використовувати у сфері, зокрема охорони здоров’я, два роки тому розробили етичні рекомендації для його створення. Автори документа вважають, що:

• системи штучного інтелекту мають забезпечувати справедливість у суспільстві, підтримуючи людську діяльність та основні права, а не зменшувати, обмежувати або вводити в оману людську автономію;
• алгоритми штучного інтелекту мають бути безпечними, надійними й спроможними виправляти помилки або невідповідності протягом усіх фаз життєвого циклу системи;
• громадяни повинні мати повний контроль над власними даними, а дані, які їх стосуються, не можуть бути використані для заподіяння шкоди або дискримінації;
• системи штучного інтелекту повинні враховувати весь спектр людських здібностей, навичок і вимог та забезпечувати доступність для всіх;
• штучний інтелект має використовуватися для посилення позитивних соціальних змін і підвищення стійкості та екологічної відповідальності.

Наразі робота над документом в Євросоюзі триває.

Форум організований в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.