За час існування реєстру для волонтерів у ньому зареєструвалось понад 2 тисячі благодійників: пояснюємо, чому так мало
За даними Державної податкової служби України, станом на 4 січня в Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів АТО) зареєструвалося 2785 фізичних осіб – благодійників. З моменту створення реєстру у 2014 році й до 24 лютого минулого року їх налічувалося 354 особи, з 24 лютого і до 1 листопада – 890.
Про це йдеться у відповіді Державної податкової служби України на запит Центру прав людини ZMINA.
“Число 2785 фізичних осіб – благодійників у реєстрі волонтерів АТО за вісім років його існування, вочевидь, не відповідає реальній кількості. Таких людей щонайменше десятки тисяч в Україні”, – вважає юридичний радник Центру прав людини ZMINA Данило Попков.
За словами юриста, уряд не зміг провести ефективну інформаційну кампанію і, відповідно, донести до волонтерів інформацію про існування реєстру, процедуру входження до нього, а головне – пояснити, які переваги це їм надасть.
“Політика уряду у сфері звільнення від оподаткування надходжень на картку благодійників є доволі непослідовною і непрогнозованою. Тому благодійники, які навіть знають про реєстр, але розібралися в законодавстві, не хочуть до нього входити, оскільки це може становити для них ризики. Про це деякі з них відкрито написали в соціальних мережах. Отже, ухвалений 16 листопада 2022 року закон, який начебто мав виправити ситуацію, спростивши реєстрацію благодійників, не спрацював. Це підтверджує досі незначна кількість волонтерів у реєстрі”, – говорить юридичний радник Центру прав людини ZMINA Данило Попков.
Щоб виправити ситуацію і процедура звільнення від оподаткування благодійників запрацювала, уряд, народні депутати й громадськість мають напрацювати спільне рішення.
“Як на мене, варто продовжити можливість входження благодійників до реєстру і звільнити від необхідності мати підтверджувальні документи наперед, а не заднім числом, як це вже відбувалося кілька разів. Це необхідно для того, щоб провести ефективну інформаційну кампанію для благодійників”, – каже Данило Попков.
Крім того, найближчим часом необхідно узгодити між податковою, Мінфіном і благодійниками, які документи реалістично їм збирати на підтвердження благодійних витрат з огляду на специфіку воєнного стану. Наразі податкова визнає, що не знає, які документи може попросити, оскільки це питання не врегульовано законодавством. Відповідно, цього не розуміють і благодійники. Така правова невизначеність у майбутньому, вочевидь, може призвести до соціальних конфліктів і судових спорів.
Нагадаємо, що понад половину українців, як свідчили соціологічні опитування до початку повномасштабного російського вторгнення, довіряли волонтерам та активістам більше ніж, наприклад, Верховній Раді або уряду.
Торік українці обурилися заявою радника голови Офісу президента Олексія Арестовича щодо активістів. Той вважає, що успіхи в будь-якій сфері можуть відбутися, лише коли до цього не дотичні активні громадяни.
Згідно з дослідженням, яке провів Центр прав людини ZMINA, такі види активізму, як протидія корупції, захист прав ЛГБТІК-людей та захист довкілля, є одними з найнебезпечніших в Україні.
