Понад половину медійниць переживали досвід насильства чи дискримінації на роботі – опитування

Понад половину українських представниць медійної сфери різною мірою переживали досвід насильства чи дискримінації на роботі з боку колег.

Про це свідчать результати дослідження “Становище журналісток та інших працівниць медіа в Україні”, проведеного ГО “Жінки в медіа” за підтримки Українського жіночого фонду. 

Джерело: istock

Найчастіше респондентки онлайн-опитування, проведеного в межах дослідження, вказували на психологічне насильство, сексизм та кар’єрну дискримінацію.

Водночас жодна з них не зазначила, що переживала сексуальне насильство на роботі. Автори дослідження зауважили, що такі результати можуть бути зумовлені нерепрезентативністю дослідження та стигматизацією, яка існує щодо цього питання.

Серед тих, хто зазнавав утисків чи насильства, були такі досвіди (можна було обрати кілька варіантів відповіді):

• 68 жінок вказали психологічне насильство;
• 49 – сексизм;
• 30 – кар’єрну дискримінацію;
• 16 – сексуальні домагання;
• 1 – економічне насильство.

Понад третину респонденток зазначили, що переживали два чи більше видів насильства та/або дискримінації в колективі.

Серед тих, хто стикався з такою проблемою, більшість не зверталася по допомогу до будь-кого. Найпоширенішим способом отримати підтримку стало звернення до колег, і лише одиниці серед респонденток зверталися до соцслужб або психологів, медійних організацій чи правоохоронців. Загалом:

• 54% не зверталися по допомогу;
• 35% зверталися до колег;
• 7% зверталися до соцслужб чи психологів;
• 3% зверталися до медійних організацій;
• 1% зверталися до поліції.

Понад третину респонденток зазначили, що не стикались із сексизмом на роботі (40%). Водночас, як показали глибинні інтерв’ю, респондентки не завжди можуть ідентифікувати випадки сексизму, вважаючи їх “нормою” та не звертаючи на них належної уваги, уточнили автори дослідження.

Подекуди сексизм уявляється тільки як ворожий, що видає жінок за “неповноцінних” або виявляється у формі дискримінації, наприклад звільнення з роботи, бо ти жінка. Однак у медійному середовищі багато випадків так званого доброзичливого сексизму, йдеться в дослідженні.

Ті, хто стикався із сексизмом, вказують, що частіше його виявляли герої матеріалів, до більш як половини респонденток сексизм виявляли колеги на роботі, трохи менше як чверть респонденток кажуть, що зазнавали сексизму від керівників чи керівниць медіа.

Особливо загострює ставлення до жінок у медіа під час війни те, що стереотипно роботу в умовах війни вважають більш “чоловічою справою”.

Джерела сексизму до медійниць на роботі (всього 101 респондентка): 

• герої матеріалів – 61;
• керівники чи керівниці – 57;
• колеги – 24.

Дослідження проводилося з метою з’ясувати становище українських жінок-медійниць, зокрема після збройної агресії Росії проти України 24 лютого 2022 року, акцентуючи на специфічних викликах, що постають перед жінками під час виконання журналістської роботи.

Воно складалося з двох компонентів: онлайн-опитування, що поширювалося від журналістки до журналістки, усього опитано 169 працівниць медіагалузі, а також проведено 15 глибинних інтерв’ю з медійницями, які представляють різні досвіди, регіони, професії та посади – редакторки, журналістки національних, регіональних медіа, воєнні журналістки, представниці нішевих медіа, журналістки-мами, які працюють у зоні бойових дій, журналістки з уразливих груп, редакторки жіночих медіа.

Зважаючи на те, що даних про український медіаринок не досить для формування релевантної вибірки, що медійна галузь України в умовах війни зазнає значних змін, опитування проводилось у мережі журналісток, долучених до ініціатив ГО “Жінки в медіа”, Комісії з журналістської етики та інших медійних організацій.

Авторки дослідження використовували бінарний підхід і не враховували досвіду небінарних персон. Ця тема потребує окремого дослідження та є актуальною.