Формулювання релігійного екстремізму в казахстанському законодавстві потрібно змінити – доповідь

У казахстанському законодавстві слід замінити розпливчасте визначення екстремізму, зокрема релігійного екстремізму, на визначення, використане в Шанхайській конвенції.

Так вважають правозахисники фонду “Відкрита позиція”.

Вони пояснюють, що в законі про протидію екстремізму використовується поняття “релігійний екстремізм”, розпалювання релігійної ворожнечі або ворожнечі, зокрема пов’язаної з насильством або закликами до насильства, а також застосування будь-якої релігійної практики, що викликає загрозу безпеці, життю, здоров’ю, моральності або правам і свободам громадян.

“Однак поняття “релігійний екстремізм” важко наповнити правовим змістом. Його оцінка суб’єктивна і найчастіше є неправомірним вторгненням у свободу вираження. З урахуванням досить розпливчастого формулювання поняття “екстремізм”, зокрема “релігійний екстремізм”, і суб’єктивності релігієзнавчих експертиз визнання тих чи інших релігійних об’єднань екстремістськими організаціями може бути досить довільним і не відповідає принципу юридичної визначеності та передбачуваності”, – ідеться в доповіді правозахисників “Свобода релігії і переконань в Центральній Азії: тенденції та виклики”.

Вони наводять приклад вироку до 20 місяців арешту за участь в діяльності забороненого руху Таблігі. У січні 2015 року засудили чотирьох членів абороненої організації.

“У ратифікованій Казахстаном Шанхайській декларації про боротьбу з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом є значно точніше і чітко сформульоване поняття: “екстремізм” – це будь-яке діяння, спрямоване на насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади, а також на насильницьку зміну конституційного ладу держави, а так само насильницьке посягання на громадську безпеку, зокрема організація у вищезазначених цілях незаконних збройних формувань або участь у них, і є переслідуваними в кримінальному порядку відповідно до національного законодавства Сторін “, – пояснюють правозахисники.

У виданні також наголошують, що законодавство Казахстану про свободу совісті та релігії встановлює обмеження, деякі з яких мають дискримінаційний характер.

Крім того, експерти вказують, що в Казахстані релігієзнавчою експертизою неправомірно втручаються у сферу свободи думки, совісті, переконань.

Раніше повідомлялося, що за 25 років незалежності України кількість релігійних організацій у країні збільшилася уп’ятеро порівняно з 1990 роком.