Висновки Громадської ради доброчесності повинні мати обов’язковий, а не рекомендаційний характер – Петренко

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) має обов’язково розглядати негативні рішення Громадської ради доброчесності стосовно кандидатів на посаду суддів.

У цьому переконаний міністр юстиції України Павло Петренко, передає кореспондент Центру інформації про права людини. 

“Ці висновки мають мати більший вплив на рішення ВККС. Висновок Громадської ради доброчесності повинен бути обов’язково розглянутим ВККС, якщо він є негативним, і якщо ВККС бажає прийняти інше рішення, ніж те, яке регламентується Громадською радою. Комісія має прийняти рішення кваліфікованою більшістю для того, щоб ті її члени, які голосуванням долають вето Громадської ради доброчесності, розуміли свою відповідальність за призначення чи визначення переможця, до якого у громадськості є питання про доброчесність”, – каже міністр і додає, що такі рішення повинні приймати публічно і транслювати в режимі онлайн.

Таку впливовість Громадської ради доброчесності парламент має передбачити законом про Вищу раду правосуддя, який планується розглядати наступного тижня.

“Більше того, якщо громадськість вказує на проблеми з доброчесністю вже обраного кандидата, то Вища рада правосуддя повинна окремо розглядати це питання із залученням Громадської ради доброчесності та з публічним заслуховуванням їхнього звіту на своєму засіданні”, – сказав Павло Петренко під час форуму в Києві “Інструменти громадського контролю за судовою системою”.

Він вважає, що робота Громадської ради доброчесності має працювати протягом перехідного періоду у 5–10 років.

Павло Петренко обурився нормою у прикінцевих положеннях законопроекту “Про Вищу раду правосуддя”, що дає можливість суддям, призначеним Віктором Януковичем автоматично перепризначитись.

“Я хочу нагадати, що це була принципова позиція Міністерства юстиції України. Коли ми приймали зміни до Конституції і закону про судоустрій і статус суддів, то зазначали, що призначені президентом Януковичем уперше на 5 років судді не мають право автоматично перепризначатись. Вони мають йти на конкурс після закінчення своїх повноважень. Зараз ця норма знову з’явилася”, – звертає увагу міністр і закликає народних депутатів домогтись виключення цієї норми із законопроекту. На його думку, у разі ухвалення такої норми відбудеться “згортання частини судової реформи”.

Міністр юстиції вважає, що якщо в судову систему зайдуть непорядні люди, це буде найбільшою історичною помилкою України.

“Тому що другого шансу проводити судову реформу у нас не буде. І ця країна вже не витримає чергових революцій для того, щоб отримати справедливість”, – коментує він.

Окрім того, міністр не вважає пильну увагу громадськості до суддів та кандидатів на посаду судді втручанням в їхнє особисте життя. Він посилається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, людина, яка перебуває на державній службі, є публічною особою, або яка займає відповідальне посадове становище, має певні обмеження щодо приватності свого життя.

“Коли вона погодилась піти на таку посаду, то чітко усвідомлювала, що вона буде взірцем для інших в частині доброчесності, неможливості конфлікту інтересів. Я не вважаю, що такого роду громадський моніторинг і контроль стилю життя судді – це втручання в його особисте життя”, – дивується Павло Петренко і розповідає про голову Київського апеляційного адміністративного суду Андрія Горяйнова, який користується майном своєї тещі з довіреністю до 2070 року.

“Суддя заявив, що це втручання в його особисте життя, коли йому ставлять такі питання, і потім оскаржує дії НАБУ, яке перевірило по доступних для них базам даних інформацію. Такий суддя не має права впринципі перебувати на своїй посаді. Після виявлення такої інформації, він мав подати як мінімум у відставку”, – вважає міністр юстиції.

Нагадаємо, Громадська рада доброчесності утворилася, аби сприяти ВККСУ у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

До ради обрано 20 представників від 9 громадських об’єднань.

До завдань Ради входитимуть: збір, перевірка й аналіз інформації щодо судді, підготовка інформації та доповідь висновку на засіданні ВККСУ щодо кваліфікаційного оцінювання судді.