Як Україні перестати порушувати права кримчан – рекомендації правозахисників

Правозахисники закликають уряд та Верховну Раду у 2017 році змінити законодавство, яке обмежує права людини, стосовно громадян України, які перемістилися або проживають у Криму.

Про це заявила голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик під час прес-конференції у Києві.

“Побутує думка, що, оскільки Крим – окупований, то і всю відповідальність за порушення прав людини на півострові несе Російська Федерація як країна-окупант. Однак це не так. На жаль, за останні два роки українська влада також прийняла ряд нормативно-правових актів, які негативно впливають на ситуацію з правами кримчан, створюють бар’єри та звужують простір для реалізації прав і свобод на Кримському півострові, зокрема – свободи пересування та права власності“, – заявила вона.

Зокрема, правозахисники нарікають на постанову Кабінету Міністрів № 1035, яка набула чинності 15 січня 2016 року. Вона обмежує найменування і обсяг соціально значущих продуктів, що перевозяться громадянами з Криму і в Крим: сумарна вартість їх не може перевищувати 10 тисяч гривень і 50 кг на одну людину.

Вона повідомила, що 26 вересня 2016 року Одеський окружний адмінсуд виніс постанову, якою визнано протиправною відмову відділу Херсонської митниці Державної фіскальної служби України на пункті пропуску з Кримом внутрішньо переміщеній особі з її особистими речами, які не відносяться до переліку дозволених.

Не вирішується уже другий рік і питання щодо статусу “нерезидентів” для кримчан та пов’язані з ним проблеми у користуванні банківськими послугами. “З сумом констатуємо, що питання щодо скасування дискримінаційної постанови Нацбанку №699, яка визначила статус “нерезидентів” для кримчан і стосується біля двох мільйонів кримчан та не менше 20 тисяч переселенців з Криму, вже другий рік знаходиться на судовому розгляді“, – повідомила Дар’я Свиридова.

За її словами, про дискримінаційний характер постанови НБУ №699 вказано і в Доповіді про ситуацію з правами людини в Україні від 16 листопада 2015 – 15 лютого 2016 року, підготовленій Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини. А, наприклад, Пленум Верховного суду дійшов до висновку, що НБУ на власний розсуд ототожнив (допустив підміну економічних понять) “мито” та “податки” з валютним і зовнішньоекономічним регулюванням. Не дивлячись на все це, остаточне рішення по справі щодо дискримінації двох мільйонів кримчан не прийняте досі.

Ще однією проблемою, за словами Тетяни Печончик, є введений у 2015 році порядок видачі спецдозволів для іноземців, які бажають в’їхати в Крим (постанова Кабінету Міністрів України № 367 від 4 червня 2015 року зі змінами від 16 вересня 2015 року (постанова №722). Ця постанова є невиправдано бюрократичною та створює суттєві перешкоди для роботи іноземних журналістів, адвокатів, правозахисників в Криму.

Крім того, за її словами, урядова постанова містить закритий список категорій іноземних громадян, які можуть отримати спецдозвіл на в’їзд до Криму. Серед них, наприклад, немає адвокатів, кінодокументалістів, дослідників, присутність яких в Криму важлива для документування та висвітлення ситуації з правами людини.

За словами Дар’ї Свиридової, цією постановою врегульовано також порядок в’їзду та виїзду з території Криму громадян України, що прямо суперечить як Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (ним Кабміном зобов’язано врегулювати лише порядок для іноземців та осіб без громадянства), так і міжнародним стандартам щодо свободи пересування. Будь-які обмеження в свободі пересування країною для її громадян можуть бути встановлені лише та виключно законом, із зазначенням легітимної мети та необхідності таких обмежень в демократичному суспільстві.

Правозахисники відзначають і низку позитивних кроків з боку державних органів (Міністерства з питань окупованих територій та ВПО, Міністерства юстиції, МЗС та інших) стосовно внесення змін у законодавство, що регулює права осіб з окупованих територій Криму. Вони сподіваються на подальше формування порядку денного та стратегічне бачення таких змін з урахуванням реінтеграції та деокупації півострову, а не лише як реагування на поточні виклики.

“Державі нарешті важливо визначитися з позицією щодо Криму та кримчан: блокада або всебічне можливе сприяння та допомога людям. На наш погляд, міжнародні стандарти прав людини мають вказувати шлях саме сприяння людям з окупованих територій щодо реалізації ними своїх прав та свобод, гарантованих державою-сувереном. Не менш важливою є координація дій між державними органами, які працюють в напрямку удосконалення законодавства в сфері захисту прав осіб з окупованих територій, та “decision makers“, яка здається, на жаль, на сьогодні здебільшого відсутня або не досягає порозуміння“, – вважає Дар’я Свиридова.

Щоб захистити права кримчан, правозахисники радять у 2017 році:

• Скасувати Постанову НБУ № 699, якою кримчан визнано “нерезидентами” в розумінні законодавства України, в зв’язку з тим, що вказана постанова носить дискримінаційний характер та порушує права людини та діюче законодавство України.
• Розробити та внести зміни до постанови № 1035 з метою уникнення порушення прав власності в розумінні ст. 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини та реалізації права на евакуацію свого майна особами, які переміщуються з території Криму.
• Привести у відповідність діюче законодавство України щодо врегулювання економічних відносин з Кримом, з урахуванням дотримання прав людини та недискримінації, а також з урахуванням Рекомендацій парламентських слухань “Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи”. А саме: скасувати закон про “вільну економічну зону” Крим та прийняти новий – про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованих територіях.
• Спростити процедуру доступу до Криму іноземних журналістів, міжнародних правозахисних місій, адвокатів. Зокрема, передбачити повідомний, а не дозвільний принцип порядку в’їзду і напрацювати систему спрощених дозволів для міжнародних правозахисних місій, журналістів і адвокатів, метою поїздки на окуповані території яких є моніторинг та захист прав людини, а також висвітлення ситуації в Криму.
• Розробити та внести зміни до порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 367, з метою скасування порушення права пересування по відношенню до громадян України, які не досягли 18-річного віку.