Рада спростила юрособам подання інформації для фінансового моніторингу, але у ГО лишилися питання

Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №6320 “Про спрощення надання інформації, необхідної для фінансового моніторингу”, зокрема, йдеться про дані щодо кінцевого бенефіціара юридичної особи.

Відповідна інформація міститься у картці закону на сайті парламенту.

Джерело: istockphoto.com

Цей документ — один з так званих євроінтеграційних законів, він має забезпечити відповідність українського законодавства у сфері боротьби з відмиванням грошей стандартам FATFі .

Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, коментуючи ухвалення законопроєкту, пояснив, що документ “допоможе забезпечити можливість електронного подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб до ЄДР”.

“Усе відбуватиметься без черг, без надання непотрібних паперових документів. У документі ми пропонуємо скасувати вимоги стосовно виключно нотаріального засвідчення копій документів, що подаються для підтвердження особи кінцевого бенефіціарного власника”, — сказав він.

Законопроєкт також передбачає автоматизацію проведення перевірки відомостей з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Документ має безпосередній вплив на діяльність організацій громадянського суспільства (ОГС) з правосуб’єктністю, наголосили в ІСАР “Єднання”. Запровадження його норм певною мірою покращує процедуру звітності кінцевого бенефіціарного власника (КБВ). Також законодавство зменшує кількість випадків, коли необхідно подати копію документа, що посвідчує особу КБВ.

Так, він створює інструменти для перевірки реальних власників компаній та передбачає:

• часткову автоматичну перевірку відомостей про КБВ для юридичних осіб при внесенні до Єдиного державного реєстру в електронній формі, з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
• виключення вимоги лише нотаріального засвідчення копій документів, поданих для перевірки особи КБВ;
• норму, згідно з якою необхідно інформувати, яким чином юридичні особи визначають відомості про КБВ і структуру власності;
• створення системи методичної допомоги юридичним особам у визначенні КБВ та структур власності тощо.

Разом з цим експерти ГО відзначили, що попри позитивні зміни, ухвалений закон не враховує специфіку організаційно-правових форм громадських об’єднань, благодійних фондів та органів місцевого самоврядування. Це некомерційні організації, які не мають корпоративних прав або розподілу доходів між учасниками та, як наслідок, в більшості випадків не мають кінцевого бенефіціарного власника. Закон не розв’язує цієї проблеми та не звільняє ОГС від звітування про ОГС, наголосили активісти.

Потенційно позитивним ефектом від ухвалення законопроєкту може стати розробка за участю громадськості методики визначення КБВ юридичними особами з урахуванням специфіки діяльності всіх організаційно-правових форм, в яких ОГС здійснюють свою діяльність, уточнили експерти.

Водночас ухвалений закон визначає, що особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, свідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до ЄДР, а також у неподанні або несвоєчасному поданні державному реєстратору передбаченої цим законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Внесення до документів, що подаються для державної реєстрації юросіб або зміни учасників юридичних осіб, свідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягне за собою накладення штрафу на юрособу від однієї до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 1700 до 340 тисяч гривень.

Перелік юросіб, яких не торкнуться вимоги стосовно розкриття реальних кінцевих власників, можна прочитати тут.

Нагадаємо, що подавати відомості про КБВ громадські організації зобов’язує ухвалений 2019 року закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Лише у липні 2021-го набрав чинності наказ Міністерства фінансів, яким пояснили, як повинна виглядати схема структури власності, а тому у мільйона українських компаній та ГО фактично було лише три місяці, аби подати документи.

Зробити це можна було тільки особисто, а тому станом на 6 жовтня того ж року відомості подали лише 171 333 юрособи. Протермінування б коштувало порушникам від 17 до 51 тисячі гривень штрафу.

Громадські організації назвали вимогу про повідомлення щодо КБВ “невиправданим втручанням у свободу об’єднання” та пропонували внести їх у перелік юросіб, що не зобов’язані цього робити.

На початку жовтня 2021 року понад 200 з них підписали заяву з вимогою ухвалити з відповідними правками в другому читанні та в цілому законопроєкт №5807. Проте під час голосування за законопроєкт 8 жовтня нардепи ці правки не врахували.