Стаття про ексомбудсмана Денісову: Комісія з журналістської етики винесла “Українській правді” попередження

Стаття про колишню Уповноважену Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову у виданні “Українська правда” під назвою “Від facebook до допитів. Чому омбудсмен Денісова втратила посаду” (авторка – Соня Лукашова, 27 червня 2022 року) містить порушення Кодексу етики журналіста, зокрема ненадання аудиторії деталей, пов’язаних з анонімними джерелами.

Про це йдеться у висновках Комісії журналістської етики (КЖЕ), оприлюднених як відповідь на скаргу Михайла Думича щодо вказаного матеріалу.

Колаж: “Українська правда” (pravda.com.ua)

У листі до КЖЕ Думич вказав на те, що в публікації “не персоніфіковано, не верифіковано жодного джерела інформації, наведена “цитата з відповіді ЮНІСЕФ на запит видання”, листок з якого не був показаний”.

Також він вважає, що “стаття викликала негативний резонанс у суспільстві” і була використана, зокрема, “пропагандистом Соловйовим на фоні повідомлень про ракетний удар по торговельному центрі в Кременчуку та обстріли Харкова”.

Редакція “Української правди” у відповідь на запит КЖЕ від 11 липня з проханням прокоментувати аргументи, викладені скаржником, заперечила звинувачення в порушенні журналістської етики, зокрема у використанні анонімних або неверифіковних джерел.

“У матеріалі були використані офіційні дані Національної поліції України (“Станом на кінець червня поліція розпочала 20 аналогічних розслідувань”), коментарі правозахисників Лариси Денисенко та Тетяни Печончик, відповідь ЮНІСЕФ на запит, публічні заяви та публікації Людмили Денісової та її дочки, психологині Олександри Квітко“, — наголошується у тексті листа.

Також, на переконання журналістів, у матеріалі були використані анонімні джерела, що відповідає стандартам “Української правди” та міжнародних ЗМІ: “Редакція знає, хто виступає джерелами, за яких умов і як вони отримали інформацію та чому передали її журналістам”.

Водночас у виданні зазначили, що зверталися до ексомбудсмана Денісової та її доньки по коментар, але Денісова не відреагувала на запит, а Квітко відмовила.

На думку редакції, матеріал, про який йдеться у скарзі, “виконав важливі функції”:

• пояснив причини звільнення Денісової, тоді як влада цього не зробила;
• повідомив про неналежну поведінку і можливі зловживання посадової особи, що є важливим для підзвітності влади та унеможливлення такої поведінки в майбутньому;
• відокремив цю поведінку від дій України як держави загалом, тобто заявив, що неправдиві дані, озвучені Денісовою, не означають, що російські окупанти не вчиняють воєнних злочинів.

Проаналізувавши позицію редакції, КЖЕ дійшла висновку, що матеріал “Від facebook до допитів. Чому омбудсмен Денісова втратила посаду” порушує гостру і суспільно важливу тему. Водночас у комісії вказали на важливість дотримання критерію цитування анонімних джерел, навівши приклад редакційної політики Associated Press:

• матеріал є інформацією, а не думкою чи припущеннями і є життєво важливим для репортажу;
• інформація недоступна, за винятком умов анонімності, встановлених джерелом;
• джерело є надійним та може безпосередньо володіти інформацією.

Матеріал “Української правди” не містить пояснень, чому джерела попросили про анонімність та на яких умовах, йдеться у висновках комісії. Водночас читачу нічого не відомо про мотивацію неназваних співрозмовників, які не є сторонніми спостерігачами, а людьми всередині “системи”, уточнили медіаексперти.

“Анонімні джерела повинні бути достатньо компетентними й володіти інформацією з перших рук. Тоді як у матеріалі ці джерела названі дуже загально (“один з працівників Офісу (уповноваженої)”). Незрозуміло, чи мав цей працівник безпосередній доступ до інформації (наприклад, брав участь у нарадах, ознайомився з документами), чи переповідає те, що чув від інших”, — зазначили в КЖЕ.

Використання анонімних джерел виправдане, якщо інформацію неможливо отримати іншим шляхом. В тексті “Української правди” не зазначено, чи зробила журналістка спробу отримати інформацію офіційним шляхом, наприклад, шляхом запиту до прокуратури”, зауважили експерти.

Таким чином, КЖЕ вбачає ознаки порушення Кодексу етики в ненаданні аудиторії деталей, пов’язаних з анонімними джерелами.

У висновках і рекомендаціях Комісії йдеться, зокрема, про таке: “Комісія з журналістської етики вітає прагнення редакції “Української правди” порушувати гострі, суспільно важливі теми, попри прізвища чи можливий негативний резонанс. Саме в цьому полягає місія журналістів. Але робота редакції над резонансною темою – це завжди колективна праця, навіть якщо під матеріалом стоїть одне прізвище. Комісія вважає, що редакційний контроль за дотриманням професійних етичних стандартів під час підготовки цієї публікації був недостатнім”.

Розглянувши скаргу на матеріал “Від facebook до допитів. Чому омбудсмен Денісова втратила посаду”, КЖЕ встановила порушення пп. 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста і винесла виданню “Українська правда” та журналістці Лукашовій попередження.

Водночас Комісія засудила спроби тиску на авторку матеріалу та головну редакторку “УП” Севгіль Мусаєву і закликала українські правоохоронні органи розслідувати погрози на адресу журналісток.

КЖЕ також оприлюднила рекомендації журналістам і редакціям під час підготовки критичних публікацій і розслідувань.