В Україні заявили про створення кримськотатарської “Ініціативи 26 червня”

В Україні заявили про створення “Ініціативи 26 червня”, мета якої, за словами її авторів-засновників, – “здолати ворога та повернути український та кримськотатарський прапори до Криму”.

Автори–засновники ініціативи – Алім Алієв, Еміне Джеппар, Арсен Жумаділов, Сулейман Мамутов, Севгіль Мусаєва, Ахтем Сеітаблаєв, Таміла Ташева, пише “Українська правда”.

Кримськотатарський прапор. Фото з відкритих джерел

Публікуємо повний текст документа.

“У нашій країні йде війна. Вона розпочалася тимчасовою окупацією Криму Російською Федерацією у лютому 2014 року.

За ці більше ніж вісім років Росія вкотре намагається колонізувати півострів, застосовуючи репресивні механізми, мілітаризуючи, знищуючи матеріальну та нематеріальну культуру, замінюючи населення та руйнуючи демократичні інституції.

Ця політика є системною. Протягом століть імперська Росія намагалася знищити кримських татар, руйнуючи їхню державність та ідентичність, репресуючи та депортуючи їх.

Найбільшого удару зазнає автохтонний народ півострова – кримські татари та титульна нація України – українці.

Півострів охопив страх, який чим далі, тим більше огортає його мешканців, таким чином пригнічуючи їхню соціальну та політичну включеність у процеси.

Частина активних громадян мусила виїхати за межі Криму, частина опинилась у тюрмах, частина змінила сферу діяльності, незначна частина колаборувала.

Але є частина тих, хто залишився на півострові й став засновником нових важливих ініціатив у медіа, правозахисті, культурі та освіті.

З 2014 року Крим та кримські татари стали системною частиною українського політичного порядку денного. За ці роки Українською Державою були прийняті важливі закони, засновані інституції та довгострокові програми й стратегії, ініційована Кримська платформа.

Водночас активна частина кримських татар, яка опинилася на материковій Україні, проявляючи свою суб’єктність, стала рушійною силою як у процесі деокупації півострова, так і актором у розбудові загальноукраїнських суспільно-політичних процесів.

Сповідуючи принцип ненасильницького спротиву, кримські татари боролися за повернення на батьківщину з місць депортації у радянські часи. Останні вісім років кримці борються за звільнення Криму від окупації путінської Росії.

З 24 лютого 2022 року кримські татари разом з українцями та представниками інших національних спільнот вступили до лав ЗСУ, аби боронити свою країну. Інша частина представників народу розгорнула волонтерську, гуманітарну, інформаційну, дипломатичну та просвітницьку роботу.

Ми віримо, що здолаємо ворога та повернемо український прапор до Криму.

Але який зміст та сенси нестиме кримськотатарський прапор, що майорітиме над Кримом?

Як кримським татарам не лише зберегти свою ідентичність, але й ставати конкурентними у світі?

Як ми вибудовуватимемо нові інституції і як проявлятиметься суб’єктність народу, який вкотре повернеться на свою батьківщину?

Ставлячи запитання та шукаючи відповіді щодо майбутнього, ми об’єдналися в “Ініціативу 26 червня / İyün 26 teşebbüsі”

Хто ми?

Ініціативна група кримськотатарських дієвців, які поділяють спільні цінності та об’єдналися заради майбутнього українського Криму та його корінного народу – кримських татар.

Яка наша мета?

• Розробка бачення ролі та місця кримських татар у деокупованому півострові;
• Оприявнення голосу та посилення суб’єктності кримських татар в Україні та світі;
• Обговорення нового суспільного договору для кримських татар незалежно від їхнього місця проживання;
• Збереження, розвиток та переосмислення маркерів ідентичності народу;
• Забезпечення сталого розвитку Криму у політичній, безпековій, соціально-економічній, гуманітарній сферах, який формується на праві кримськотатарського народу на самовизначення у складі незалежної України за підтримки української політичної нації.

Які цінності нас об’єднують?

Кримоцентричність – в основі всієї нашої діяльності лежить створення суспільного блага для кримськотатарського народу та Криму в цілому.

Свобода – ми віримо у відкрите суспільство та демократичне урядування у Криму, де реалізується право кримських татар на своє самовизначення в рамках Української держави.

Гідність – для нас людина має найвищу цінність, її право вільно жити на своїй батьківщині. Важливою складовою розвитку кожного та кожної є усвідомлення себе частиною кримськотатарського народу, бути носієм його мови, культури, релігії та історичної пам’яті.

Толерантність – для нас важливий діалог та прийняття права іншого на власну точку зору, партнерство з національними спільнотами на півострові, відкритість у процедурах та рішеннях.

Відповідальність – ми усвідомлюємо, які наслідки нестимуть наші дії та готові проактивно пропонувати моделі рішень.

Тяглість (наступність) – ми цінуємо і розуміємо важливість національного руху та представницьких інституцій, враховуємо їхні найкращі практики та досвід у своїх рішеннях”.