У кримського політв’язня Амета Сулейманова погіршилося здоров’я

У кримського політв’язня та громадського журналіста Амета Сулейманова, якого окупаційна влада утримує під домашнім арештом, погіршилося здоров’я. Південний окружний військовий суд дозволив йому до 1 липня відвідувати денний стаціонар для спостереження у лікарні.

Про це видання ZMINA повідомило громадське об’єднання “Кримська солідарність”. 

За словами дружини політв’язня Лілі Люманової, в Амета Сулейманова загострилися хвороби. Останні 2–3 тижні у нього спостерігається задишка, переднепритомний стан, високий тиск та загострення ревматизму.

Вона вважає, що причина цього – хвороба серця, спекотна погода та два роки без можливості повноцінно перебувати в лікувальному закладі через слідство та судові процеси.

“Щодо тих діагнозів, які ще у нього з’явилися, крім основного захворювання серця, я поки що сказати не можу, тому ми ще обстежуємося. Те, що йде загострення і ревматизм прогресує — це факт, і зараз уже залучені до цього процесу дрібні та великі суглоби, руки, пальці”, – розповіла вона.

Чотири місяці тому політв’язня записали в чергу на операцію із заміни серцевого клапана.

Амет Сулейманов страждає від артеріальної та мітральної недостатності серця, йому рекомендували зробити операцію із заміни серцевого клапана.

У чоловіка була інвалідність, однак у 2015 році її зняли через його відмову від операції в Москві – Сулейманов отримував систематичне лікування в лікарні Києва і планував проводити операцію під наглядом свого постійного лікаря.

Після обшуку та подальшого затримання 11 березня 2020 року незаконний “суд” у Сімферополі призначив Сулейманову запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Це єдиний випадок у практиці кримінальних справ “Хізб ут-Тахрір” у Росії та українському Криму, який тимчасово контролює РФ. Як тоді розповідала адвокат Ліля Гемеджі, йому стало погано вже у залі суду під час обрання запобіжного заходу.

Упродовж усього часу судового розгляду Амет Сулейманов перебував під домашнім арештом. Спочатку його вивозили до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону на слухання, але пізніше дозволили виступати через відеозв’язок із Кримського гарнізонного військового суду. Навіть у таких умовах підсудний важко переносив судові засідання, іноді їх доводилося переривати, щоб він міг відвідати лікаря.

Напередодні стало відомо про погіршення стану здоров’я в умовах російського ув’язнення у політв’язня, імама Раїфа Февзієва.

За рік перебування під арештом у СІЗО в імама з’явилися проблеми з тиском, із серцево-судинною системою, із підшлунковою системою, ШКТ та нервовою системою.

За словами дружини Раїфа Февзієва – Ліани Февзієвої, погіршення здоров’я її чоловіка пов’язане з тим, що йому «не надається належна медична допомога – лікарі призначають антибіотики, не проводячи базового огляду пацієнта. Потрібні ліки сім’я надсилає сама.

Нагадаємо, уранці 11 березня російські силовики прийшли з обшуками до будинків кримських татар за сімома адресами в місті Бахчисараї та Бахчисарайському районі. 

Відомо, що обшуки проводилися в історика Сейтумера Сейтумерова, стримера “Кримської солідарності” Сейдамета Мустафаєва, Шукрі Сейтумерова, Рустема Сейтмеметова, Амета Сулейманова, Айдера Сулейманова, а також у журналіста Сейтумера Сейтумерова. Останній на момент обшуку перебував на материковій частині України, вдома були присутні його літні батьки. 

На місце проведення обшуків ФСБ та ОМОН не допустили адвокатів. За даними активістів ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони й релігійну літературу та цікавилися зберіганням зброї.

Південний окружний військовий суд, попри численні заяви захисту щодо стану здоров’я Сулейманова, ухвалив рішення відправити його до колонії суворого режиму терміном на 12 років.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичний акт та не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять аудіозаписи з дискусіями на релігійні та політичні теми у мечетях Бахчисараю.

Як констатує Кримська правозахисна група, “справи Хізб ут-Тахрір” розглядаються з порушенням права на справедливий суд, основними доказами для суду – свідчення анонімних свідків (багато хто з них — співробітники ФСБ РФ), досудові покази свідків, котрі надалі в суді заявляють, що такі свідчення надали під тиском, і лінгвістичні експертизи розмов обвинувачених мусульман.

Докази, надані стороною захисту, зазвичай судді не беруть до розгляду.