“Сказали, що почалось моє “перевиховання”: люди, які пройшли через фільтраційні табори, розповіли про катування російськими військовими

Під час допитів у так званих “фільтраційних таборах” російські військові катують українців, зокрема, використовують електричний струм. 

Про своє перебування у таборах люди розповіли журналістам BBC. Коротко переказуємо їхні історії. 

Фото: AFP

Один з тих, хто опинився на “фільтрації”, 28-річний маркетолог Андрій з Маріуполя. Він намагався покинути місто на початку травня разом з тіткою, бабусею та мамою через село Безіменне. За словами чоловіка, російські військові звернули на нього увагу одразу через бороду, яка видалась їм показником того, що Андрій є членом “Азову”. 

“Це ви з бригадою вбиваєте наших хлопців?” – запитали у нього. 

Відповідь про те, що Андрій не служив у армії та після навчання почав працювати, не задовольнила росіян, а тому окупанти спочатку ретельно дослідили його телефон, а невдовзі запросили до намету, де за столом сиділи п’ятеро людей, троє з яких у балаклавах. Андрій каже, що через те, що у Маріуполі не було інтернету, не зміг видалити декілька публікацій із соцмереж, зокрема відео зі словами Володимира Зеленського та підписом: “Президент, яким ми можемо пишатися. Вирушайте додому за вашим військовим кораблем!”

“Ти нам сказав, що не цікавишся політикою, але сам підтримуєш нацистський уряд”, – пригадує слова одного з росіян Андрій. 

Після цього чоловіка одразу почали бити. Задля побиття, яке тривало понад дві години, частина росіян відволіклась від катування двох інших людей, які були у наметі. Невдовзі Андрій відчув, що втрачає свідомість: “Я розмірковував, що буде краще: втратити свідомість і впасти, чи далі терпіти біль?”.

Матері Андрія, яка намагалась потрапити у намет, росіяни сказали, що розпочали процес “перевиховання”. 

Останнім питанням, яке поставили чоловіку, було: “Чи визнав ти свої помилки?”.

“Звісно, що я відповів так”, – пригадує постраждалий. 

Андрій. Фото: BBC

Коли Андрія виводили, то він побачив, як росіяни ввели іншого чоловіка, який, ймовірно, раніше служив у Збройних силах України й мав татуювання: “Його негайно повалили на землю і почали бити. Навіть розмовляти не стали”.

34-річний Дмитро працював учителем історії й каже, що росіяни у фільтраційному таборі знайшли в його телефоні листування, в якому він використав слово “рашист”. За це його спочатку побили, а потім відвезли до поліцейського відділку у Нікольському, з якого також зробили табір, а вже після цього – до в’язниці у селищі Старобешеве на Донеччині. У камері, в якій було всього чотири двоповерхових ліжка, росіяни тримали понад два десятки людей: чоловіків разом з жінками.

Дмитра допитували, зокрема, цікавились його відношенням до анексії Криму, а одного разу знайшли у його телефоні фото обкладинки книжки з буквою “Г”. Росіяни вважали, що це була книжка про Гітлера. 

Невдовзі чоловіка відпустили й він дістався до підконтрольної Україні території. 

Ще одним постраждалим внаслідок “фільтрації” став 49-річний Максим. Його росіяни змусили роздягнутись, аби оглянути тіло й знайти там татуювання. Його запитали, чи служив він у “Азові”, чи симпатизує нацистам. Коли росіяни запитали у нього, чому він покидає Маріуполь, то чоловік відповів: “Взагалі то це ви на українській землі”.

Після цих слів один із росіян ударив Максима прикладом у груди й він впав: “Я поклав голову на землю і схопився за ребра. Встати я не міг. Дихати було дуже боляче”. Вже згодом лікарі діагностували у нього перелом чотирьох ребер. 

Фото: телеграм-канал “Уголок Ситха”

Максима відвели до приміщення, яке він називає “клітиною”, де тримали й решту людей. Серед в’язнів він помітив одного чоловіка, бодибілдера з татуюванням давньогрецького бога Посейдона із тризубцем. Солдати, як каже Максим, прийняли тризубець за український герб: “Він їм пояснював, але вони не розуміли”.

Полонених тримали без води та їжі, а в туалет вони були змушені ходити в кутку у всіх на очах. 

Росіяни періодично виводили людей з “клітки” на допити, а повертали їх побитими. Серед полонених Максим бачив і жінок, одна з них лежала у кутку, ймовірно, після удару у живіт. 

У “клітці” Максима протримали 4–5 годин й відпустили. 

Серед тих, хто пройшов “фільтрацію”, опинився й 53-річний Вадим, який у Маріуполі був держслужбовцем. У селищі Безіменне він опинився у березні. Російські солдати забрали його дружину після того, як побачили, що вона поставила вподобайку сторінці ЗСУ у фейсбуку. Чоловік намагався зупинити росіян, однак вони його побили. 

Коли російські солдати зрозуміли, де працював Вадим, його відвели до іншого будинку. Там, за його словами, бойовики ставили йому “дурні питання” та били.

“Вони застосовували струм. Я мало не помер. Я подавився пломбами, що випали із зубів”, – пригадує він.

В один момент Вадима знудило й це тільки більше розлютило росіян: “Вони були в люті. Коли я прийшов до тями, мені наказали все прибрати й продовжили бити струмом”.

Після цього Вадима ще раз допитали російські офіцери й відпустили з одною умовою – він мав поїхати до Росії. 

Коли чоловік виходив на вулицю, то побачив, як виносять молоду жінку, яку під час фільтрації упізнали як службовицю суду: “У неї на голові був пластиковий пакет, руки були зв’язані. Її мати стояла навколішки, благаючи не забирати доньку”.

Через фільтраційний табір пройшла й 60-річна Вікторія. Росіяни побачили у її профілі у фейсбуку фото з прапором України та підписом “Україна понад усе”. Після цього до обличчя жінки приставили автомат зі словами: “Ти будеш гнити у підвалі”.

“”Що я зробила? Яке у них право?” – запитує Вікторія. 

Ті, хто пережив катування у таборах, кажуть, що російські солдати поводились так, ніби це для них було “видом розваги” та “задоволення свого его”.

Нагадаємо, що російські військові відвезли до фільтраційних таборів, що поблизу Маріуполя по лінії Мангуш – Нікольське – Ялта, десятки тисяч людей, переважно чоловіків. Деяких з людей тримають у школі села Безіменне та клубі села Козацьке Новоазовського району Донеччини. Туди, наприклад, відправили всіх чоловіків з районів Гуглине, Мирний та Волонтерівка.