Правозахисники просять Міжнародний кримінальний суд звернути увагу на “курси з денацифікації” проти українців

Правозахисні організації просять Міжнародний кримінальний суд та Міжнародну  комісію із розслідування, створену Радою ООН з прав людини, звернути увагу на воєнні злочини щодо “денацифікації” громадян України.

Відповідну заяву Євромайдан SOS надіслав виданню ZMINA. 

Правозахисні організації повідомляють, що житель Севастополя Володимир Романов з 18 травня 2022 року веде у своєму телеграм-каналі рубрику “Денацифікація”, викладає відеоролики, на яких громадяни України — жителі Херсонської, Запорізької областей та Автономної Республіки Крим вибачаються за нелояльні стосовно армії РФ та окупаційних військових висловлювання в соціальних мережах.

На цих відеозаписах потерпілі вимовляють заздалегідь підготовлений текст, іноді просто читаючи його з паперу. Наприкінці виступів ці люди проголошують слова: “Я пройшов повний курс денацифікації”. 

Підписанти звернення відзначають, що “денацифікація”, заявлена ​​російським режимом, нібито має виправдовувати воєнну агресію РФ проти України.

Автори заяви наголошують, що люди на відеозаписах вибачаються не добровільно, про що свідчать такі факти:

• Відеозаписи із “вибаченнями” розміщуються не на сторінках людей, які відображаються на відео. Ці записи розміщуються у телеграм-каналі Володимира Романова.
• Деякі люди зняті за обставин, які принижують їхню гідність. Роман Сафаров, наприклад, у відеозаписі від 19 травня 2022 року роздягнений до пояса.
• У відео на деяких людях помітні сліди насильства. У кутку рота Віктора Квітки у відеозаписі від 20 травня 2022 року видно сліди крові.

Підписанти документа вказують, що таке ставлення принижує гідність цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях, а відтак Росія грубо порушила Конвенцію (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додатковий протокол 1 до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року. 

Вони нагадують, що ця конвенція встановлює зобов’язання для Російської Федерації.

“Ця Конвенція діє у випадку, навіть якщо одна із сторін не визнає стану війни, а також у всіх випадках окупації. Додатковий Протокол І передбачає різні варіанти реагування на порушення, наприклад, роботу Міжнародної комісії із встановлення фактів. Російська Федерація вийшла у 2019 році із компетенції Міжнародної комісії із встановлення фактів. Тепер Міжнародна комісія самостійно не може ініціювати розслідування випадків порушення Росією норм міжнародного гуманітарного права. Та, незважаючи на це, РФ має дотримуватися на окупованих територіях вимог Конвенції про захист цивільного населення під час війни”, – мовиться у заяві.

Крім того, автори заяви констатують, що такі дії Росії щодо громадян України є воєнним злочином у відповідності  до підпункту п. 2 ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Вони закликали правоохоронні органи України провести перевірку викладених фактів та порушити кримінальні справи щодо винних у порушенні прав громадян України, а міжнародні організації забезпечити міжнародну присутність на окупованих Росією територіях, де “люди лишилися сам на сам із окупантом”.

Напередодні Офіс генерального прокурора повідомив, що за час повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну правоохоронці загалом зареєстрували 22 678 злочинів. Із них 15 446 – воєнні злочини. 

Як відомо, Україна напрацювала санкційний список з понад 12 тисяч росіян і працює з партнерами над механізмом визначення пріоритетності застосування санкцій до всіх, хто сприяє агресії Росії проти України.

Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

 Такими злочинами вважають:

• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
• примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• взяття заручників;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи;
• розграбування суспільної та особистої власності тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.

Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів Коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.