Після трьох років трагедії 2 травня в Одесі – жодного вироку

За три роки після трагедії 2 травня в Одесі, яка забрала життя 48 людей, суди не винесли жодного вироку.

Причиною цього прокуратура Одещини та громадська “Група 2 травня”, яка проводить моніторинг розслідувань та судових процесів, називають тиск на суд.

Часто судові засідання переносилися через неявку підозрюваних або ж навіть через зрив активістами, які вимагають тих чи інших рішень, пише ВВС Україна.

ОБВИНУВАЧЕНІ

Наразі статус обвинувачених наразі мають 26 як проукраїнських активістів, так й “антимайданівців”.

З них під вартою знаходяться п’ятеро. Інші ж 21 з’являються на засідання на вимогу суду.

Двоє затриманих – громадяни Росії.

Також серед тих, хто перебуває під вартою, – один із лідерів одеського “Антимайдану” Сергій Долженков. Йому, окрім безпосередньої участі у заворушеннях, інкримінують їхню організацію: нібито саме він віддав команду колоні антимайданівців йти на прорив до опонентів. Сам Долженков свою провину заперечує.

Ще один обвинувачений – учасник “Євромайдану” Сергій Ходіяк, якому інкримінують вбивство одного з антимайданівців та поранення правоохоронця.

Сергій Ходіяк свою вину також не визнає і наполягає на пришвидшенні судового розгляду. Чоловік перебуває на волі і відвідує судові засідання на вимогу суду.

ПІДОЗРЮВАНІ

Ще шестеро людей знаходяться у статусі підозрюваних.

Щодо одного з них – учасника “Євромайдану”, відомого під ім’ям “сотник Микола” – кримінальне провадження припинене через його смерть від хвороби.

Четверо переховуються від слідства.

Один із тих, кого розшукують, за даними Одеської прокуратури, перебуває на території, підконтрольній незаконному збройному формуванні Донеччини. Він “підозрюється в участі у діяльності терористичної організації”.

Із шести підозрюваних одна людина перебуває за ґратами – це чоловік, якого затримали у березні 2017 року і який, за даними, правоохоронців, “переховувався від органів слідства майже 3 роки”.

Утім, представниця “Групи 2 травня” Тетяна Герасимова розповідає, що насправді він не переховувався, а просто змінив місце проживання. Його затримали, коли прийшов до поліції вирішити якесь особисте питання. Тут вона вбачає “яскравий приклад того, що правоохоронці погано справляються зі своїми обов’язками щодо розслідування подій 2 травня”.

Поліція і прокуратура, які проводять розслідування, натомість наполягають на загальній складності процесу – за три роки змінилися кілька слідчих груп, кожна з яких мала вивчити десятки томів справи.

РОЗСЛІДУВАННЯ ГЕНПРОКУРАТУРИ 

Окрім розслідування одеських прокуратури і поліції, своє розслідування подій 2 травня провадить Департамент Генпрокуратури. Він розглядає справи проти посадових осіб, з вини яких, на думку слідства, були допущені значні жертви.

Серед фігурантів цього розслідування – тодішній начальник міліції громадської безпеки Одеси Дмитро Фучеджі.

Його підозрюють “в організації масових заворушень в Одесі 2 травня, а також у службовій недбалості й особистому розпорядженні відпустити 67 затриманих активістів “Антимайдану” із будівлі міськвідділу міліції”. Це сталося 4 травня 2014 року.

Сам підозрюваний свої дії пояснював бажанням не допустити нових зіткнень, адже до відділку тоді прийшла одеська “Самооборона”. Наразі він знаходиться за межами України (за даними ГПУ – у невизнаній ПМР) та періодично з’являється у сюжетах російських медіа.

Інший фігурант – екс-керівник МНС Одещини Володимир Боделан (син колишнього губернатора Одеської області і мера Одеси). Йому інкримінують бездіяльність рятувальників у перші хвилини пожежі в Будинку профспілок.

Під час зіткнень у центрі Одеси вдень була знищена одна з пожежних машин.

“Після цього Володимир Боделан віддав усний наказ своїм підлеглим – без його відома не випускати жодну машину. Слідство цей наказ вважає злочинним”, – пояснює представниця “Групи 2 травня” Тетяна Герасимова.

Він переховується за межами України і звинувачення проти себе заперечує. Водночас слідство ведеться проти кількох його підлеглих.

Ще один посадовець – екс-голова обласної міліції Петро Луцюк. Його звинувачують у тому, що він нібито не оголосив вчасно план “Хвиля” для локалізації конфлікту, що дозволило б уникнути зіткнень на Куликовому полі.

Петро Луцюк залишається в Україні і відвідує судові засідання. Свою провину також не визнає і звинувачує прокуратуру у тому, що вона сфальсифікувала справу проти нього, “щоб відбілити свою участь у тих подіях”.

Загалом від зіткнень 2 травня загинули 48 людей з обох боків.

Причини смертей: 

• 6 – кульові поранення (з травматичної і вогнепальної зброї).
• 8 – падіння при спробі врятуватися з Будинку профспілок.
• 34 – наслідки пожежі (отруєння чадним газом, опіки).

Більш ніж дві сотні людей отримали поранення різних ступенів тяжкості.