Для чого в Україні захищати поліцейських від образи у воєнний час?

3 травня 2022 року парламент ухвалив у першому читанні проєкт закону 5050-1 щодо захисту честі і гідності працівників правоохоронних органів. Він розглядається за скороченою процедурою у зв’язку з воєнним станом, хоча насправді ніяк з ним не пов’язаний. Не існує жодних раціональних аргументів, чому він має ухвалюватися швидко за скороченою процедурою в умовах воєнного стану. Утім, друге читання відбудеться доволі швидко – планується в найближчі тижні травня. Після цього проєкт закону має підписати президент України, однак він може застосувати право вето і повернути проєкт до парламенту.

Проєкт вводить два нових адміністративних правопорушення, яких раніше не було.

А саме:

частина третя ст. 185 Кодексу про адміністративне правопорушення в такій редакції:

“Публічна образа поліцейського при виконанні ним службових обов’язків або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця у зв’язку з їх участю в охороні громадського порядку”;

частина третя ст. 185-10 Кодексу про адміністративне правопорушення в такій редакції:

“Публічна образа військовослужбовця, працівника Державної прикордонної служби України при виконанні ними службових обов’язків, пов’язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в’їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України”.

Отже, запроваджується відповідальність за публічну образу поліцейських, військовослужбовців та прикордонників.

Термін “образа” не є чітко визначеним у проєкті закону, його визначення в українському законодавстві також відсутнє. Це створює додаткові проблеми в застосуванні такої відповідальності.

Цей проєкт закону закладає низку серйозних ризиків порушення прав людини.

Зокрема, проблеми можуть виникнути в будь-кого, хто пише чи публічно обговорює роботу поліцейських, військових або прикордонників. Це стосується будь-яких публічних висловлювань: через ЗМІ, соціальні мережі, коментарі в інтернеті, виступи на мітингах, конференціях тощо. Коментарі звичайних громадян, звісно, також підпадають під дію цього проєкту.

Образа загалом є проблемним правопорушенням, оскільки фактично, що саме є образливим, вирішує сам адресат звернення. Водночас адміністративний процес є доволі спрощеним у порівнянні з кримінальним процесом, і експертизи зазвичай у ньому не роблять. Тобто на практиці буде досить довести факт висловлювання і заяви представника органу влади, що вона його ображає. Під такі висловлювання можуть потрапляти будь-які критичні, іронічні, сатиричні та інші негативні висловлювання. Також такі процеси можуть виникати як помста, коли факт якогось висловлювання доводитимуть свідки, якими можуть бути інші працівники поліції. І ми побоюємося, що ця стаття стане підставою для переслідування журналістів і активістів за критичні публічні висловлювання навіть тоді, коли вони обґрунтовані та підтверджуються фактами, оскільки негативні висловлювання завжди можуть ображати.

Важливо підкреслити, що окремі грубі форми образ, наприклад з використанням ненормативної лексики, представників поліції раніше могли цілком кваліфікуватися як хуліганство. Тобто не можна стверджувати, що честь і гідність поліцейського є абсолютно незахищеними.

Україна мала кримінальну відповідальність за образу з радянських часів. Активісти витратили багато років, щоб її скасувати, оскільки була стійка практика покарання за критику з боку журналістів і активістів. У результаті цього в новому Кримінальному кодексі від 2001 року злочин щодо образи був вилучений. Утім, зараз автори законопроєкту 5050-1 у пояснювальній записці до нього стверджують, що цей злочин “загубився”. Але це не відповідає дійсності, оскільки його вилучили цілеспрямовано, з метою декриміналізації “образи”, позаяк це порушувало європейські стандарти свободи слова. На сьогодні в законодавстві існує лише відповідальність за образу судді.

Варто додати, що загалом у ЄС практично відсутнє кримінальне покарання за образу. Адміністративне зустрічається частіше щодо певних груп, однак здебільшого воно має інше формулювання чи визначення, і його застосування не залежить виключно від оцінювання образливості чи необразливості слів для адресата.

На додаток новий проєкт закону дозволяє поліції, військовим та прикордонникам затримувати особу до трьох годин для складання адміністративного протоколу й доставлення цієї особи до поліцейського відділку. Це створює окремі можливості тиску на журналістів та активістів під час затримання та в поліцейському відділку. Фактично таке правопорушення, як образа, стає ідеальним для здійснення тимчасового затримання людини в будь-який час, коли це потрібно поліцейському.

Проєктом передбачено покарання за образу у вигляді:

• штрафу від 1700 до 5100 грн (приблизно від 50 євро до 150 євро), у разі образи прикордонника – від 3400 грн до 6 800 грн (приблизно від 100 євро до 200 євро);
• громадських робіт від 20 до 30 годин.

Ці покарання не є дуже суворими, і це позитивно, однак поряд з можливостями затримувати особу та доволі суб’єктивними критеріями відповідальності це може створити початок для більших порушень прав людини.

Також згаданий проєкт закону вартий уваги саме через прецедент введення відповідальності за образу, оскільки є побоювання, що сфера застосування такої відповідальності може надалі збільшуватися. Протягом останніх років було багато спроб запровадити тут чи іншу відповідальність за образу, і всі вони провалювалися. І, здається, саме тому ці зміни пропонуються під час війни, коли увага громадськості зайнята обороною країни.

Володимир Яворський, член експертної ради Центру громадянських свобод