Законопроекти про додаткову звітність для ГО відповідають “стандартам” репресивних режимів – правозахисники

Запропоновані президентом України законопроекти №6674 та №6675 про додаткову звітність для громадських організацій відповідають практиці репресивних режимів, таких як Казахстан, Російська Федерація, Азербайджан, Туркменістан, які обмежують діяльність громадянського суспільства.  

Про це сьогодні на брифінгу заявив менеджер з адвокації міжнародної правозахисної організації Freedom House Ukraine Зорян Кісь, повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.

За його словами, міжнародні організації, які працюють в Україні, уважно слідкують за подіями навколо запровадження додаткової звітності для ГО. Організації Freedom House, Amnesty International, Human Rights Watch мали окрему зустріч в адміністрації президента, де детально обговорювали згадані законопроекти.

Під час дискусій на користь законопроектів часто звучав аргумент про те, що вони відповідають міжнародним стандартам.

“Але якщо ці законопроекти і відповідають якійсь міжнародній практиці, то це практика таких країн як Російська Федерація, Азербайджан, Туркменістан, Казахстан та інші репресивні режими, які в своїх інтересах обмежують діяльність громадянського суспільства, намагаються позбутися контролю з боку суспільства і бажають отримати інструменти для блокування діяльності ГО, які критикують владу і є непідконтрольними уряду”, – зазначив Кісь.

За його словами, таким інструментом в цих законопроектах є позбавлення статусу неприбутковості в разі допущення помилок або невчасного подання звітності.

Кісь наголосив, що навіть у США, де наявна доволі жорстка звітність для громадських організацій, така санкція може бути застосована лише через 3 роки після допущеної помилки, якщо ця помилка не була виправлена.  

За словами правозахисника, санкції і норми, які пропонують згадані законопроекти, є непропорційними, надто жорсткими і не відповідають міжнародним стандартам. Зокрема, ці законопроекти прямо суперечать керівним принципам Ради Європи та ОБСЄ щодо свободи об’єднань, в яких сказано, що держава не має права вимагати прозорості від громадських організацій, однак повинна заохочувати їх до цього і створювати відповідні умови.

“Міжнародні організації, які я згадав сьогодні, закликають відкликати ці законопроекти і не ставити жодних умов громадянському суспільству. А такою умовою зараз є скасування чи не скасування поправки для антикорупційних активістів, яка сама по собі є неприйнятною”, – заявив Кісь.

У свою чергу голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник заявила, що виконання вимог президентських законопроектів поставить під загрозу безпеку активістів, які надають допомогу мешканцям окупованих територій, та їхнім родинам.

“Те, що відбувається зараз за ініціативи президента, нас обурює. Першим, хто відгукнувся на страшну проблему як у Криму, так і на Донбасі, було саме громадянське суспільство. Це небайдужі люди і  небайдужі ГО, які продовжують надавати допомогу різними шляхами, допомагають зберегти зв’язки з людьми, які залишаються на окупованих територіях”, – говорить Скрипник.

За її словами, держава в особі президента хоче зробити публічною інформацію про усіх осіб, які є в громадських організаціях і надають їм допомогу.

“Навіщо?! Це буде подарунком для ФСБ і для російських спецслужб, а також для “ДНР” і “ЛНР”! Вони також зможуть знайти на окупованих територіях родичів людей, які тут надають допомогу і співпрацюють з громадськими організаціями, допомагають переселенцям”, – обурюється правозахисниця.

При цьому вона наголошує, що українські фіскальні органи вже мають всю інформацію про діяльність ГО, її співробітників і їхню звітність.

“На жаль, організації, які допомагають людям на окупованих територіях або тим, хто став жертвою агресії і незаконної окупації,  здебільшого не отримують фінансової допомоги від держави. Але ми отримуємо допомогу  від міжнародних організацій і донорів та звітуємо про всі отримані кошти до фіскальної служби і діємо законно”, – говорить Скрипник.

Як відомо, 27 березня президент Петро Порошенко підписав зміни до закону “Про протидію корупції”, згідно з якими члени антикорупційних громадських організацій зобов’язані подавати електронні декларації. Ці нововведення активно критикували українські та міжнародні правозахисні організації.

7 вересня Платформа Правозахисний порядок дня звернулась до президента та Верховної Ради з вимогою припинити наступ на громадські об’єднання і відмовитися від прийняття законів №6674 та №6675, які запроваджують додаткову податкову звітність для громадських організацій і фізичних осіб-підприємців, а також підприємств, установ та організацій, які надають їм послуги.

Автори звернення нагадують, що на початку липня у парламенті були зареєстровані президентські законопроекти №6674 та №6675, розроблені нібито на заміну скандальним змінам до антикорупційного законодавства, які зобов’язують антикорупційних активістів подавати щорічні електронні декларації про особисті активи та майно (закон №1975-VIII від 23 березня 2017 року). Але, фактично, у нових законопроектах пропонується скасування е-декларування для громадських антикорупційних активістів в обмін на запровадження додаткової податкової звітності для громадських організацій і тих, хто з ними співпрацює.

Правозахисники вважають, що на фоні заяв про необхідність зменшення надмірного державного регулювання такі законодавчі ініціативи з’явилися невипадково. Покарання у вигляді скасування неприбуткового статусу громадської організації має підкреслено каральний характер та є нічим іншим, як запровадженням інструменту для вибіркового тиску на нелояльні до влади громадські організації.

Правозахисники також зауважують, що вимога такого роду контролю держави за діяльністю громадських об’єднань не передбачена жодними міжнародними договорами.

Крім того, на переконання правозахисників, вимога публікувати список із 10 співробітників ГО, які отримують найбільші зарплати в організації, а також дані про інших контрагентів, стане знахідкою для російської ФСБ і поставить під величезний і невиправданий ризик роботу організацій, що працюють в зоні конфлікту. ГО будуть змушені або згорнути свою роботу там, або порушувати закон для захисту своїх активістів, що зрештою призведе до втрати статусу неприбутковості і зупинки їх роботи.