Депутатів закликають не підтримувати закон, який звузить прозорість судових процесів
Депутатів Верховної Ради закликають не підтримувати ініційований Президентом проект реформи судочинства (законопроект №6232), положення якого суттєво звужують прозорість судового процесу.
Про це йдеться у відкритому зверненні, яке підписали громадські організації, активісти та представники ЗМІ.
Автори звернення наголошують, що після Революції Гідності суспільство і закон стимулювали суди стати більш відкритими, налагодити діалог зі ЗМІ та громадою. Ухвалення нового Закону “Про судоустрій і статус суддів”, що передбачив право громадян проводити відеозапис чи фотографування відкритих судових засідань без спеціального дозволу суду, стало значним здобутком, незважаючи на неготовність багатьох суддів до імплементації цього положення.
“Однак у червні цього року президент України вніс на розгляд Верховної Ради України проект реформи судового процесу, який, попри значну кількість прогресивних положень, звужує принципи гласності та відкритості судових засідань і створює перешкоди для здійснення суспільного контролю”, – йдеться у зверненні.
Автори звернення повідомляють, що наразі згаданий законопроект очікує на друге читання у парламенті.
У заяві наводяться положення, які несуть ризики звуження прозорості судових засідань.
Зокрема, після прийняття закону суд зможе заборонити фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію відкритого судового засідання, якщо вони “заважають ходу судового процесу” (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 КАС, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). А це може завадити громадськості стежити за судовими процесами, особливо у суспільно важливих справах.
“Фактично це необмежене дискреційне право судді зробити процес закритим для широкого кола громадськості з надуманих мотивів”, – наголошують автори звернення.
Крім того, після прийняття закону суд зможе не пускати до зали судових засідань людей, які бажають бути присутніми у відкритому судовому засіданні, якщо немає “вільних місць” (ч. 2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту).
“Це положення закриє від громадськості кабінети суддів, де вони часто слухають справи, повісивши табличку “зал судових засідань”, та може стимулювати суддів призначати розгляд резонансних справ у маленьких залах, зменшувати кількість місць для слухачів у залах, аби уникнути суспільного контролю”, – йдеться у зверненні.
Також у разі ухвалення законопроекту, суд зможе не проголошувати прилюдно судові рішення, ухвалені за наслідками закритих судових засідань (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту). А це порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно. Сьогоднішнє регулювання, наприклад, в адміністративному судочинстві, відповідає Конвенції, оскільки передбачає відкрите проголошення судового рішення, навіть ухваленого за наслідками закритого судового засідання, – лише з вилученням інформації, заради нерозголошення якої проводився закритий розгляд.
Також за положення законопроекту, під загрозою відповідальності учаснику процесу буде заборонено використовувати аудіо- чи відеозапис, фотографування під час закритої наради з суддею, що проводиться для врегулювання спору (ч. 9 ст. 204, п. 5 ч. 1 ст. 149 ЦПК, ч. 9 ст. 186, п. 4 ч. 1 ст. 149 КАС, ч. 10 ст. 189, п. 5 ч. 1 ст. 136 ГПК у редакції законопроекту).
“Ці положення дозволять судді проводити закриті зустрічі із кожною стороною окремо і під виглядом урегулювання спору вимагати неправомірну вигоду, не боячись відповідальності. Адже сторона не матиме права зафіксувати розмову, а якщо й зафіксує, то це не зможе бути використано як доказ у суді”, – підкреслюють автори звернення.
Вони наголошують, що наведені положення законопроекту є значним кроком назад у проведенні судової реформи, оскільки зачиняють двері суду для суспільного контролю та сприятимуть розвитку корупції.
Громадські організації та активісти закликають народних депутатів України не підтримувати прийняття законопроекту №6232 про зміни до процесуальних кодексів із положеннями, що зроблять правосуддя непрозорим для суспільства.