Зеленський посилив санкції щодо Шарія та видання “Страна”: що про це кажуть експерти?

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про накладення санкцій на фізичних та юридичних осіб, яким доповнив список підсанкційних осіб та посилив обмеження, зокрема, щодо підозрюваного у держзраді блогера Анатолія Шарія та видання “Страна”. 

Відповідний указ опублікували на сайті Офісу президента.

Фото: Офіс президента

Указом застосовують санкції щодо так званого генерального прокурора “ЛНР” Вадима Лященка, трьох членів “територіальних виборчих комісій” окупаційної адміністрації у Криму, блогера Анатолія Шарія та його дружини Ольги, а також редактора сайту “Страна” Ігоря Гужви. 

Як пояснюють у Лабораторії цифрової безпеки, загалом указ передбачає блокування 10 сайтів, 5 з яких вперше, та 14 сторінок у соціальних мережах.

Щодо Шарія передбачається блокування, зокрема сайтів sharij.net, sharij.online, sharij.com.ua, а також сторінок платформи у фейсбуку та сторінки Ольги Шарій у фейсбуку та телеграмі. 

Щодо видання “Страна”, то указ передбачає блокування, зокрема ресурсів strana.ua, strana.news, strana.one, strana.digital, strana.today, а також сторінок видання у фейсбуку, “Одноклассниках”, “ВКонтакте” та телеграмі. 

Санкції, як зазначають експерти Лабораторії цифрової безпеки, вкотре впроваджують через застосування пункту “інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України “Про санкції”. Однак цього разу РНБО використала нове формулювання однієї з санкційі , а тому фактично виконувати її мають не українські інтернет-провайдери, а оператори платформ спільного доступу до інформації – тобто соцмережі. 

“Хоча це позбавляє українських провайдерів потреби втілювати в життя технічно неможливі заходи з блокування окремих сторінок в соцмережах, незрозуміло, яким чином соцмережі мають підкоритися санкціям та виконувати їх”, – зазначають експерти. 

Новий указ, як і старі, передбачає “блокування інтернет-провайдерами доступу до веб-ресурсів/сервісів”, однак цього разу провайдери мають також обмежувати доступ до веб-сайтів, аналогічних за змістом, тобто так званих сайтів-дзеркал. Фахівці кажуть, що цей підхід є сумнівним з точки зору законності та пропорційності.

“Залишається незрозумілим, як саме інтернет-провайдери визначатимуть зміст сайтів, що є аналогічними (ідентичними) до заблокованого контенту. Така вимога межує із покладанням загального обов’язку моніторити контент на провайдерів, що суперечить міжнародним стандартам у сфері відповідальності інтернет-посередників”, – пояснюють вони. 

Правозахисники вже не вперше закликають владу погодити із законами інтернет-санкції. 

Нагадаємо, що в Україні деякі провайдери не блокують і половини заборонених РНБО сайтів.