Президента України закликають сформувати Раду громадського нагляду за виконанням Річної національної програми під егідою комісії Україна – НАТО, а уряд – внести до Річної національної програми 2022 року, зокрема, реформи судів, Конституційного Суду, СБУ та антикорупційних органів.
Відповідне звернення оприлюднено на сторінці фундації
“DeJure”.
Підписанти звернення звернулися до президента на підставі статті 10 Закону “Про національну безпеку України”, яка, зокрема, передбачає участь громадян у здійсненні цивільного контролю над сектором безпеки та оборони через громадські об’єднання.
Стаття містить гарантію про отримання в установленому порядку від державних органів інформації з питань діяльності складових сектору безпеки та оборони, здійснювати дослідження з питань національної безпеки та оборони, публічно презентувати їхні результати, проводити громадську експертизу проєктів законів, рішень, програм, подавати свої висновки й пропозиції для розгляду відповідним державним органам.
Автори звернення відзначають агресивну та ультимативну риторику Росії стосовно євроатлантичних зусиль і прагнень України.
Пришвидшення руху України до набуття членства в Північноатлантичному Альянсі є найкращою відповіддю на ці погрози.
Автори звернення
Тогорічний саміт НАТО вчергове підтвердив для України її дорожню карту руху до альянсу. Річні національні програми під егідою комісії Україна – НАТО (РНП) є ключовим елементом цієї дорожньої карти, який визнав сам альянс. Тому Україна повинна зробити РНП ефективним інструментом, який наблизить її до отримання плану дій щодо членства в НАТО, йдеться в заяві.
Представники громадськості наголошують, що для цього необхідно переглянути принципи та алгоритм формування річних національних програм, а саме:
-
формувати де-факто РНП відповідно до цілей та завдань, а не за допомогою механічного міжвідомчого погодження;
-
зосередитися на невеликій кількості важливих інституційних змін та відмовитися від внесення поточної діяльності міністерств та відомств до РНП;
-
здійснювати формування РНП у єдиному центрі однією командою;
-
залучити до формування та оцінювання РНП представників громадянського суспільства та експертного середовища.
-
зробити публічним звітування щодо виконання РНП.
Повідомляється, що громадськість сформувала Раду громадського нагляду за виконанням Річної національної програми під егідою комісії Україна – НАТО. Завдання ради – координація зусиль громадянського суспільства для контролю, оцінювання та допомоги державним інституціям під час роботи над річними національними програмами. Задля цього наприкінці 2021 року провели експертне опитування про пріоритети для Річної національної програми на 2022 рік.
Під час обговорень і консультацій громадськість визначила такі пріоритетні пропозиції, що потребують внесення до проєкту РНП-2022, який має затвердити президент України після 31 січня 2022 року, зокрема:
1. Реформування Служби безпеки України на основі рекомендацій міжнародної дорадчої групи та забезпечення демократичного цивільного нагляду за спеціальними та розвідувальними органами
Масштабна реформа, яка серед іншого передбачає:
-
позбавлення статусу правоохоронного органу, військового статусу та перетворення на спеціальний контррозвідувальний цивільний орган;
-
обмеження підслідності СБУ та недопущення дублювання з іншими слідчими органами;
-
позбавлення функції боротьби з корупцією та економічною злочинністю;
-
недопущення спроб розширення повноважень СБУ під приводом реформ, спрямованої на відповідь новим сучасним загрозам;
-
нові принципи добору і розставлення кадрів, зокрема очищення від недоброчесних та непрофесійних співробітників і агентури іноземних країн.
Окремим напрямом є створення парламентського комітету Верховної Ради України з нагляду над спеціальними та розвідувальними службами.
2. Реформи для забезпечення безперебійної роботи системи антикорупційних органів
Передусім передбачають обрання директора НАБУ відповідно до вимог законодавства, забезпечення інституційної незалежності САП від Офісу генпрокурора, гарантоване невтручання будь-кого в розслідування, що проводять НАБУ і САП, юрисдикцію Вищого антикорупційного суду тощо, деполітизацію добору кандидатів на посади генерального прокурора і керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
3. Реформи судової системи та Конституційного Суду
Для змін у судовій системі пропонується:
-
оновлення складу Вищої ради правосуддя;
-
запровадження моніторингу способу життя судді, зокрема легальності джерел походження коштів та майна;
-
запровадження кримінальної відповідальності суддів за свавілля під час здійснення правосуддя;
-
відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в новому складі, який користується довірою суспільства;
-
реорганізація мережі місцевих судів в окружні суди та запровадження мирових суддів і суду присяжних;
-
забезпечення незалежного, об’єктивного вирішення спорів з вищими, центральними органами державної влади (зокрема, ліквідація ОАСК);
-
реформування вищої юридичної освіти задля підвищення її якості.
Пропонується ухвалити закон для нової комплексної процедури добору суддів Конституційного Суду.
До проєкту РНП-2022 пропонують внести, зокрема, реформу в оборонних закупівлях, невідкладні заходи в енергетичній сфері та реформу антимонопольного законодавства.
Відповідно до чинного Положення про річні національні програми, уряд має до 31 січня 2022 року подати проєкт РНП на поточний рік разом із проєктом відповідного указу на підпис президенту України. Отже, наразі існує юридична можливість внести зазначені вище пропозиції до Річної національної програми 2022 року.
“І для громадянського суспільства, і для міжнародних партнерів важливо бути переконаними, що євроатлантичні наміри влади є щирими й спрямованими на результат. Найкращим способом розвіяти можливі сумніви є долучення громадськості до формування та оцінювання РНП, а головне – підтвердження голосних декларацій діями за результатами звернень суспільства. Просимо врахувати ці прагнення громадянського суспільства та дати доручення включити зазначені пропозиції до проєкту Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2022 рік”, – йдеться в заяві.
Напередодні президент
Володимир Зеленський під час пресконференції з іноземними журналістами 28 січня заявив, що Україна хоче отримати чітку відповідь про перспективи членства у Північноатлантичному альянсі.
“Ми хочемо конкретики, нам на щось потрібно розраховувати… Тобто скажіть причини. Ми не в НАТО – так скажіть, що ми не в НАТО. Скажіть відкрито: ми ніколи там не будемо… Навіщо нам говорити про майбутнє? У нас ризики у нашому теперішньому”, – сказав Зеленський і додав, що питання вступу України до НАТО може бути використане як превентивні санкції проти Москви, які наразі розглядає Захід.
В альянсі неодноразово заявляли, що двері для України залишаються відчиненими, але вона має виконати певні вимоги.