Уряд відкликав законопроєкт про перехідний період: чому це не зрада, пояснює експертка

Кабінет Міністрів відкликав для доопрацювання законопроєкт про перехідний період, що передбачав правила реінтеграції тимчасово окупованих територій. 

Про це під час брифінгу після засідання фракції “Слуги народу” повідомив голова фракції Давид Арахамія, передає Інтерфакс-Україна.

Фото: izbirkom.org.ua

Урядовий законопроєкт, який Арахамія схарактеризував як “передчасний”, зареєстрували в парламенті ще в серпні минулого року, однак відтоді він так і не потрапив до порядку денного Верховної Ради.

“Причиною тому є, по-перше, низка критичних зауважень від Венеційської комісії, а по-друге, недостатня підтримка поточної редакції проєкту з боку депутатського корпусу. Безсумнівно, такий закон нам потрібен, бо це базовий закон, до якого прив’язано прийняття низки інших нормативних актів щодо колаборантів, амністії, конвалідації тощо. Але очевидно, що в поточній редакції він дещо “буксує”, – пояснює віцепрем’єрка з питань реінтеграції Ірина Верещук. 

За словами адвокаційної менеджерки Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, законопроєкт у поданому вигляді був більше схожий на політичну декларацію, що й було його головною проблемою.

“Закони зазвичай пишуть, щоб вони виконувалися. Законопроєкт, який створили, і за формою, і по суті був політичною декларацією. Він містив мінімум норм, після прочитання яких починаєш розуміти, як вони працюватимуть. Наприклад, вказано, що буде люстрація, але чітких правил, за якими вона відбуватиметься, немає”, – зазначає експертка. 

Фото: AP / Evgeniy Maloletka

Критикували законопроєкт і у Венеційській комісії. Там вважали, що він може створити лише загальну правову рамку для різноманітних заходів перехідного періоду, але передбачити його вплив у разі ухвалення не видавалося можливим. Також звертали увагу, що деякі сталі поняття міжнародного права автори визначили та інтерпретували довільно, а тому їм радили або прибрати ці поняття, або зазначити, що вони відбивають “українське розуміння міжнародного права”. 

Радили також: 

• погодити з міжнародним правом положення щодо відповідальності за кримінальні правопорушення, вчинені у зв’язку з тимчасовою окупацією;
• переглянути нинішнє диференційоване ставлення до різних категорій злочинців;

• звузити та уточнити положення щодо люстрації, врахувавши, що за міжнародними стандартами люстрація обмежується найважливішими посадами в державі, не поширюється на виборні посади, має бути можливість її судового контролю тощо;

• переглянути, що закон має на меті встановлення правди про всі злочини, а не тільки про ті, які скоїли певні конкретні суб’єкти конфлікту;

• чіткіше сформулювати положення конвалідації документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, та переглянути обмежувальний підхід щодо визнання академічних сертифікатів, ступенів та звань, виданих на цих територіях;

• відбити в проєкті особливий конституційний статус АРК та Севастополя.

Нині, як розповіла Луньова, у Мінреінтеграції вже почали роботу над доопрацюванням окремих частин законопроєкту. 

“Відкликання, на мою думку, правильний крок”, – підсумувала вона. 

Раніше ZMINA докладно розповідала про те, якою політику перехідного періоду бачили автори документа.